Наукова-робота

АНОТАЦІЯ

Гамадин М.С. Формування гуманістичних цінностей школярів через впровадження положень олімпійської освіти в навчально – виховний процес у Войславицькій ЗШ І-ІІ ступенів.

В роботі досліджено рівень теоретичної та практичної підготовки педагогів до здійснення олімпійської освіти у загальноосвітніх школах та визначено рівень знань на олімпійську тематику серед учнів середнього шкільного віку.  Запропоновано впровадити інноваційні технології поширення знань з олімпійської освіти серед учнів середнього шкільного віку на прикладі 10 уроків із П’єром де Кубертеном у відповідності з гуманістичними принципами та традиціями.

Ключові слова:  олімпійська освіта, учні середнього шкільного віку, педагоги.

ANNOTATION

The paper examines the level of theoretical and practical training of teachers for the implementation of Olympic education in secondary schools and the level of knowledge on the Olympic theme among the pupils of secondary school age is determined. It is proposed to introduce innovative technologies for the dissemination of knowledge about Olympic education among schoolchildren of secondary school age based on the example of 10 lessons with Pierre de Coubertin in accordance with humanistic principles and traditions.

Keywords: olympic education, students of middle school age, teachers.

ЗМІСТ

ВСТУП	ст..
РОЗДІЛ І. ОЛІМПІЙСЬКА ОСВІТА В ПРОЦЕСІ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ	ст..
1.1. Історичний аналіз вітчизняних і закордонних фахівців щодо значущості гуманізації навчально-виховного процесу підростаючого покоління.	ст..
1.2. Інноваційно-гуманістичні підходи в процесі навчання й виховання підростаючого покоління.	ст..
1.3. Особливості формування гуманістичних цінностей школярів через впровадження основних положень олімпійської освіти (на основі 10 уроків П’єра де Кубертена.)	ст..
РОЗДІЛ ІІ. ОЛІМПІЙСЬКА ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ШКОЛЯРІВ	ст..
2.1.  Методи дослідження олімпійської освіти навчально-виховного процесів	ст..
2.2. Аналіз змісту олімпійської освіти, завдань, функцій, особливостей становлення олімпійської освіти у Сокальському районні на прикладі Войславицької ЗШ І-ІІст.	ст..
2.3. Оцінити рівень знань з олімпійської освіти серед педагогічний працівників Забузького освітнього округу у Сокальському районі.	ст..
2.4. Особливості проведення виховних годин з учнями за темою «Зимові олімпійські ігори 2018»	ст..
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ	ст..
3.1. Оцінка результатів вивчення інформованості школярів з питань олімпійської тематики та їх ціннісних орієнтацій як найважливіших компонентів структури особистості, що дозволяють судити про рівень морального розвитку особистості.	ст..
3.2. Модель формування ціннісних орієнтацій школярів протягом освоєння олімпійської освіти.	ст..
3.3. Комплекс організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій в учнів старшого шкільного віку засобами олімпійської освіти.	ст..
ВИСНОВКИ	ст..
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ  ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ	ст..

ВСТУП

Актуальність теми. В період реформування освіти України, що торкнулись соціально-економічної, політичної, культурної, й інших сфер громадського життя, постала необхідність не тільки гуманізації відносин в оновленому суспільстві, але й вирішення проблеми підвищення морально-духовних якостей підростаючого покоління. В системі освіти особлива увага фахівців звернена до пошуку і розробки нових ефективних навчально-виховних технологій і педагогічних систем, що забезпечують формування й  розвиток у підростаючої особистості,
у першу чергу, духовних якостей, як домінуючих, і що мають вирішальне значення у розвитку ціннісної системи людини (Б. Шиян, 2009).

Ряд вітчизняних і зарубіжних фахівців у своїх роботах констатують позитивний вплив гуманістичних ідеалів і цінностей олімпізму на різні сторони виховання й освіти особистості у процесі олімпійської освіти (Л. Лубишева, 2007; N. Muller, 2009; D. Binder, 2012; М. Булатова, 2013; К. Georgiadis, 2014 та ін.). Дослідниками встановлено, що олімпійська освіта є ефективним засобом спортивно-гуманістичного виховання (R. Naul, 2008; С. Баринов, 2010; В. Столяров, 2012;  О. Томенко, 2012); всебічної гуманітарної освіти, соціалізації й самореалізації особистості (Г. Полікарпова, 2003; В. Коршунов, 2004; N. Muller, 2009; В. Єрмолова, 2010); взаєморозуміння між народами (К. Georgiadis, 2007); формування суспільної думки (М. Антипова, 1998); гуманізації спорту (М. Захаров, 2008, В. Столяров, 2012); формування потреби здорового способу життя (Ю. Чернецький, 2001); гуманізації освітнього процесу (В. Сергєєв, 2000; Ц. Висоцкі, 2006); гармонізації й збереження олімпійського руху (Z. Zukowska, 1996; В. Родіченко, 1997); підготовки кадрів з фізичної культури й спорту (Н. Печерський, А. Сучілін, 1994; В. Платонов, 2002; Є. Дивинська, 2012; М. Булатова, 2002–2013; В. Градусов, 2013), а, отже, передбачає комплексний виховно-освітній вплив на підростаюче покоління.

Освіта, як і раніше, залишається тим соціальним інститутом, де ще можливо виховувати нові покоління громадян, здатних засвоїти демократичні цінності, зрозуміти необхідність законослухняної поведінки, готових до прояву громадянської активності у вирішенні соціально значущих проблем (Н. Бібікова, 2005).

Проте сьогодні, незважаючи на стратегічні завдання освіти й виховання в Україні, достатню теоретичну розробленість проблеми гуманістичного виховання підростаючого покоління в загальноосвітніх навчальних закладах виникло ряд суперечностей між:

–  впровадженням економічних реформ в країні й зростаючими негативними явищами в українському соціумі;

–  необхідністю посилення уваги з боку державних структур до проблем виховання й ослабленням виховного впливу школи;

–  духовно-моральними цінностями всесвітньої й вітчизняної культури й сучасними пріоритетними ціннісними орієнтаціями учнів старшого шкільного віку;

–  становленням нової вітчизняної системи ціннісних орієнтацій та інертністю інноваційних процесів, що відбуваються в загальноосвітніх навчальних закладах;

–  захопленням школи інноваційними педагогічними технологіями навчання й недостатньою увагою до використання технологій, пов’язаних із формуванням у школярів гуманістичних загальнолюдських ціннісних орієнтацій.

Філософія олімпізму, на якій ґрунтується олімпійська освіта та впроваджується до навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів, покликана допомогти школярам зробити правильний вибір у процесі самовдосконалення.

Незважаючи на те, що останнім часом в усьому світі розробляються та впроваджуються програми з олімпійської освіти, вивчаються різні аспекти її впливу на формування підростаючого покоління, залишається невивченим належним чином роль олімпійської освіти у формуванні гуманістичних ціннісних орієнтацій у підростаючого покоління.

Мета:  удосконалення методів організації процесу формування гуманістичних цінностей в учнів старшого шкільного віку засобами олімпійської освіти та вдосконалення організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій школярів протягом освоєння олімпійської освіти

Завдання:

1.              провести історичний аналіз вітчизняних і закордонних фахівців щодо значущості гуманізації навчально-виховного процесу підростаючого покоління.

2.     розкрити інноваційно-гуманістичним підходам в процесі навчання й виховання підростаючого покоління;

3.     з'ясувати місце олімпійської освіти в навчально-виховних процесі на прикладі Войславицької ЗШ І-ІІ ст., Сокальського району;

4.     визначити рівень теоретичної та практичної підготовки педагогів до впровадження знань з олімпійської освіти;

5.     дослідити формування гуманістичних цінностей школярів через впровадження основних положень олімпійської освіти на основі 10 уроків П’єра де кубертена;;

6.     розробити модель формування ціннісних орієнтацій школярів протягом освоєння олімпійської освіти;

7.     запропонувати комплекс організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій в учнів старшого шкільного віку засобами олімпійської освіти.

Об’єкт дослідження – олімпійська освіта в системі навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів.

Предмет дослідження – діяльність з формування гуманістичних цінностей в учнів середнього шкільного віку засобами олімпійської освіти.

Методи дослідження: Для успішного досягнення мети магістерської роботи та вирішення поставлених завдань було сформовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження.

Теоретичні: ретроспективний та системний аналіз наукової та методичної літератури для вивчення стану олімпійської освіти у навчально-виховному процесі школи, порівняльний аналіз форм та методів механізму введення олімпійської освіти у навчально-виховний процес, узагальнення педагогічного досвіду щодо основних вимог техніки безпеки під час занять фізичними вправами, метод теоретичного моделювання застосовано для визначення предмета, об'єкта дослідження.

Емпіричні: діагностичні методи (анкетування, бесіди з учителями і учнями), обсерваційні методи (педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз  занять із фізичного виховання, аналіз виховної роботи засобами фізичного виховання); експериментальні методи (педагогічний експеримент) для з'ясування ефективності розробленої методики та її впровадження. Математично-статистичні методи для обробітку експериментальних даних.

Експериментальна база: дослідження проводилося на базі Войславицької  ЗШ І-ІІ ст. у Сокальському районі. У дослідженні взяло участь 40 школярів 5-9 класів віком 10-15 років, які були розподілені на дві групи: експериментальну (10 чоловік: 5 дівчаток та 5 хлопчиків) та контрольну (30 учнів: 14 дівчаток та 16 хлопчиків). Учні експериментальної групи відвідували гурткові заняття, учні контрольної групи відвідували уроки з фізичної культури за традиційною програмою ЗШ.

Інформаційне забезпечення дослідження: науково-методична література з фізичної культури та олімпійського спорту,  результати анкетування, оцінка експериментальних даних.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що:

¾             розроблена модель формування ціннісних орієнтацій школярів у процесі олімпійської освіти;

¾            запропоновано комплекс організаційно-педагогічних умов: загальних, що забезпечують ефективність навчально-виховного процесу; окремих, що визначають механізм формування ціннісних орієнтацій.

Практична значущість дослідження полягає у застосуванні розробленої моделі формування гуманістичних цінностей в учнів старшого шкільного віку у процесі реалізації олімпійської освіти в системі роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Результати дослідження можуть бути використані в системі безперервної педагогічної освіти.

Особистий внесок дослідника полягає у визначенні теми магістерської роботи. Разом з науковим керівником було визначено актуальність теми дослідження, об’єкт і предмет дослідження, мету та завдання дослідження. Самостійно проведено теоретичну та експериментальну частини роботи, аналіз і теоретичне узагальнення отриманих результатів дослідження.

Апробація результатів роботи викладених у магістерській роботі, здійснювалась шляхом оприлюднення його теоретичних положень, експериментальних матеріалів та висновків на ІІІ студентській науково-практичній конференції «Біологічні дослідження – 2015» (Житомир, 2015).

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загального висновку, списку використаних джерел, що охоплює 74 найменування, із них 4 – іноземною мовою. Робота містить 18 рисунки, 4 таблиці,. Загальний обсяг роботи складає 80 сторінку.

РОЗДІЛ 1

ОЛІМПІЙСЬКА ОСВІТА В ПРОЦЕСІ ДУХОВНО-МОРАЛНОГО ВИХОВАННЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

1.1.        Історичний аналіз вітчизняних і закордонних фахівців щодо значущості гуманізації навчально-виховного процесу підростаючого покоління

Олімпійська освіта – багаторівневий спеціально організований педагогічний процес формування гармонійно розвиненої особистості через набуття знань, умінь і навичок, розвиток здібностей, інтересів, потреб та ціннісних орієнтацій, що базуються на гуманістичних ідеалах і цінностях олімпізму і є складовою частиною загальної освіти [5.].

Вперше офіційне обговорення питань олімпійської освіти відбулося наприкінці ХІХ ст. (у 1897 р. на сесії МОК у Гаврі), проте його витоки належить шукати у Стародавній Греції [49].

У період розквіту фізичної культури Афін, що припадає на VІ– початок ІV ст. до н. е., крім фізичної підготовки застосовували заходи з розвитку розумових здібностей. Розвинуту систему естетичного та етичного виховання афіняни органічно поєднували з фізичною культурою [33].

У полісах Греції тілесне виховання розглядали як умову, що забезпечує повноцінну діяльність громадянина. Призначення античної гімнастики полягало в тому, щоб забезпечити відповідність між думками та діями, поведінкою і приписами, словом та вчинком [50].

Ідею, що об’єднує цілі, засоби і методи античного фізичного виховання вбачали у тому, щоб кожна здібність повинна розвиватися  у боротьбі – так вчить еллінська народна педагогіка… Кожний грек із дитинства відчував у собі бажання брати участь у змаганнях міст, бути знаряддям на благо свого міста…[44].

Виховання спортивного духу у Стародавній Греції базувалося на тому самому фундаменті, що й інші культурні цінності грецької цивілізації. І головним серед них було звільнення людини від будь- якої деспотії. Людину вчили вірити в себе, у свої сили і можливості, у найвищі цінності людського життя. Тілесна досконалість, фізична і духовна сила для греків були основоположними принципами, що, як правило, проявлялись і здійснювались на спортивних аренах [49].

Освіта молоді в античні часи базувалась на програмі, яка сприяла всебічному фізичному і духовному розвитку. Роль палестр і гімнасій була вирішальною у формуванні характеру і духу всіх античних Ігор. Щоденні розумові і фізичні вправи, інтелектуальні та артистичні змагання – все це приводило до усвідомлення [1, 55].

Ініціатору відродження сучасних Олімпійських ігор П’єру де Кубертену імпонували погляди стародавніх греків на систему виховання, проведення різноманітних змагань, головними з яких були Олімпійські ігри. В них Кубертена приваблювала, передовсім, як він підкреслював, «одна з найкращих особливостей грецької цивілізації: участь м’язів у роботі з морального розвитку». Саме це і мріяв він відродити, прагнучи наповнити неоолімпізм, перш за все, моральним, духовним змістом [62].

П’єр де Кубертен був першим педагогом, який висловився з приводу виховної ролі олімпізму. Можливо, педагогічний напрям у Кубертена був сильніше прив’язаний до спорту, а головним засобом досягнення миру він вважав виховання високих моральних якостей особистості [67]. Та Кубертен-педагог вбачав у спорті унікальний засіб виховання й освіти. Він вважав, що спорт – це діяльність не заради задоволення або засіб від байдикування і навіть не фізична компенсація розумової роботи, а навпаки – джерело внутрішньої досконалості кожної людини [67].

Олімпійська педагогічна програма П’єра де Кубертена була багатогранною, такою, що охоплювала різні дисципліни і теми, з чітко визначеними соціально-культурними і гуманітарними цілями, що знайшло відображення у його численних педагогічних працях. Олімпійська педагогіка включала спортивну освіту, освіту в галузі встановлення миру, соціальну освіту, необхідну для демократії, історичну освіту, освіту в галузі філософії, фізкультури, мистецтва, фізіології спорту, гігієни, формування характеру, сучасного лицарства, апофеозу. Стурбованість за майбутнє Олімпійських ігор і подальший розвиток спорту змусила його створити і визначити новий термін «олімпійська педагогіка», що ґрунтувалася на повазі до «зусиль і ритмічності» [9].

Результатом діяльності Кубертена є створення концепції «спортивної педагогіки», а потім «олімпізму» й «олімпійської педагогіки». Олімпійські ігри і спорт у цілому Кубертен розглядав як засіб вирішення педагогічних завдань, практичної реалізації реформи освіти, метою якої було вдосконалення людини, людських відносин. Головна мета олімпійського руху, за баченням Кубертена, полягає в тому, щоб на основі свідомої, цілеспрямованої та скоординованої діяльності, з одного боку, всебічно сприяти реалізації у спорті і через спорт гуманістичних ідеалів і цінностей, а з іншого – протидіяти його антигуманному використанню [60].

Перші кроки до здійснення мрій Кубертена було зроблено, коли у 1896 р. світ знову отримав величезне спортивне дійство – Олімпійські ігри. Водночас, підводячи підсумки Ігор І Олімпіади сучасності й готуючись до Олімпійського конгресу у Гаврі, П’єр де Кубертен із су- мом зазначав: “В Афінах всі зусилля були зосереджені на організації спортивних змагань в історичному контексті. Не було ні конгресу, ні конференції, ні ознак моральної або виховної мети” [29].

Перші спроби інтегрувати освіту із сучасним олімпійським рухом відбулися на ІІ Олімпійському конгресі у Гаврі (1897 р.), що був скликаний МОК для вивчення та обговорення проблем гігієни, педагогіки, історії фізичних вправ та інших наукових дисциплін, що мають безпосереднє відношення до фізичного виховання і спорту [66].

На VІІІ Олімпійському конгресі, що проходив у Празі (1925 р.), розглядалися питання педагогічного виховання, етичних норм поведінки спортсменів (правила «чесної гри» і «лицарського духу»), а також значення фізичних вправ, особливо на свіжому повітрі, для сприяння збереженню здоров’я [46, 66].

Олімпійське виховання поступово набуває все більш важливого значення. Свідченням цьому – резолюція третьої сесії Міжурядового Комітету з фізичного виховання і спорту при ЮНЕСКО від 1983 р., згідно з якою всі держави-учасники Комітету повинні «внести і посилити викладання олімпійських ідеалів у школах і навчальних закладах відповідно до їхньої власної системи освіти» [23, 32, 45].

Аналіз науково-методичної літератури переконує, що існує безліч визначень мети та завдань олімпійської освіти або олімпійського виховання. Так, у матеріалах ІХ Всеросійської науково-практичної конференції «Олимпийское движение и социальные процессы», що проходила у 1999 р., тільки росіянами було надано більше сотні виз- начень цієї педагогічної діяльності. [17].

За концепцією Кубертена олімпійське виховання полягає передусім у подоланні розриву між фізичним і духовним розвитком лю- дини і потребує поєднання фізичного виховання з інтелектуальним і моральним. [65].

Своє бачення призначення олімпійського виховання він озвучив на конференції з питань науки, мистецтва і спорту, що відбулась у Парижі 23 травня 1906 р.: «Ми повинні заново об’єднати узами законного шлюбу давно розведену пару – Тіло і Розум. Їхнє взаєморозуміння тривало довго і було плідним. Але несприятливі обставини розлучили їх. Наше завдання – знову поєднати їх… мистецтво повинне бути пов’язане з практикою спорту, щоб від цього була взаємна вигода» [65].

Російські вчені B. Родиченко та В. Столяров підкреслюють, що головне завдання (якщо поняття «олімпійська освіта» розгляда- ти у широкому розумінні, в якому воно здебільшого вживається у педагогіці) полягає, мабуть, у тому, щоб усі учасники олімпійського руху не тільки знали і правильно розуміли ідеали і цінності олімпізму, а й прагнули у своїй реальній поведінці орієнтуватись на них, спря- мовуючи свої зусилля на втілення їх у життя [51].

Їхню думку поділяє В. Сергєєв, який відмічає, що кінцевою метою і результатом реалізації олімпійської освіти виступає люди- на, яка мислить і діє відповідно до принципів Олімпійської хартії і гуманістичних норм взаємовідносин між людьми, що культивуються олімпізмом [53, 54].

На думку О. Grupe, олімпійська освіта як «особлива спортивна освіта» орієнтована на вивчення можливостей людини, навчання чеснотам, солідарності та дружелюбства [68].

 N. Mller результатом олімпійської освіти у ході формування олімпійських цінностей вбачає досягнення трьох цілей: «релігії атлетів», «ідеї миру» та «принципу ритмічної пластичності», розуміючи термін «пластичність» як гармонійне навчання «тіла і духу» [69].

М. Булатова вважає метою олімпійського виховання створення умов для формування у дітей і підлітків комплексу якостей, поглядів, переконань, що забезпечують всебічний гармонійний розвиток особистості у рамках виховної системи «Олімпійська педагогіка» [43].

Л. Кулікова вбачає мету олімпійської освіти у формуванні в учнів принципів шляхетної поведінки, прагнення до гармонійного розвитку фізичних і духовних здібностей [28].

В. Столяров визначає метою педагогічної діяльності в рамках олімпійської освіти гуманістичний вплив на особистість специфічними засобами, обумовленими природою цього руху, його зв’язком зі спортом [57].

Білоруський науковець Є. Кулінкович вважає метою олімпійської освіти сприяння всебічному гармонійному розвитку особистості через засвоєння та закріплення у спортивній діяльності принципів та ідеалів олімпізму [31].

Головна мета олімпійської освіти, на думку молдавських учених В. Манолакі та А. Будевича, полягає в гармонійному розвитку особистості та вихованні молоді в дусі соціальної відповідальності і розумінні міжкультурних цінностей [36].

Литовський науковець Е. Пуйшиєне стверджує, що олімпійська освіта покликана виховувати гармонійну людину, сприяти створенню мирної громадськості, яка піклується, забезпечує та охороняє достоїнства особистості [47, 48].

На думку О. Ісаєва, головна мета олімпійського виховання полягає у створенні умов для формування у дітей і підлітків цілісного комплексу соціально-ціннісних якостей, поглядів, переконань, що забезпечують їхній всебічний гармонійний розвиток [24].

Здійснивши аналіз літератури, можемо відмітити, що більшість науковців [8, 27, 34] мають, по суті, однакову точку зору з визначення мети олімпійської освіти. Ми схильні підтримати цю точку зору, в якій вони сходяться на тому, що кінцевою метою і результатом реалізації олімпійської освіти є формування особистості, яка у своїх діях і думках у рамках фізкультурно-спортивної діяльності й у повсякденному житті керується загальнолюдськими гуманістичними нормами поведінки, що культивуються олімпізмом та принципами Олімпійської Хартії.

Визначаючи завдання олімпійської освіти, російські науковці В. Родиченко та В. Столяров акцентують увагу на тому, що ця соціально-педагогічна діяльність покликана формувати і вдосконалювати у молоді певну, пов’язану зі спортом, гуманістичну систему знань, здібностей, інтересів, потреб тощо. За достатньо тривалої і ефективної дії олімпійської освіти дана система може посісти належне місце в загальній системі особистісних якостей людини, що може перетворитись у філософію життя, яка орієнтує її у всіх справах і вчинках, у взаємовідносинах з іншими людьми незалежно від їхньої раси, національності, ідейно-політичних поглядів на пріоритет свободи і достоїнства людської особистості, на кооперацію, співробітництво та інші духовно-моральні цінності [58].

Президент Олімпійської академії України М. Булатова визначає такі основні завдання у процесі педагогічної діяльності в рамках олімпійської освіти: формування світогляду, основу якого становлять патріотизм, моральність, законослухняність, здоровий спосіб життя; формування позитивних мотивацій до навчання і праці, творчого ставлення до своїх обов’язків; гармонійний розвиток з урахуванням індивідуальних можливостей і вимог школи; підвищення ролі олімпійського виховання в повсякденному житті [43].

На думку Л. Лубишевої, основними завданнями педагогічної діяльності в рамках олімпійської освіти виступає формування і розвиток олімпійської культури особистості через:

— формування знань у галузі олімпізму, Олімпійських ігор;

 — виховання в дусі олімпізму та принципів Фейр Плей;

— залучення дітей до активних занять спортом. [35]

Г. Алексєєнко та В. Морозов [2] разом із завданням сприяти фізичному розвитку у процесі олімпійської освіти визначають і сприяння моральному й естетичному вихованню школярів через олімпійські ідеали орієнтовані на всебічний гармонійний розвиток особистості. [1] Завдання олімпійської освіти, на думку Г. Петльованого, полягають у формуванні у школярів правильної, глибокої і повної системи знань про олімпізм. [45]

Освіта – процес розвитку та саморозвитку особистості, пов’язаний з оволодінням соціально значущим досвідом людства, що втілений у знання, вміння, творчу діяльність та емоційно-ціннісне ставлення до світу; необхідна умова діяльності особистості та суспільства щодо збереження й розвитку матеріальної і духовної культури.  [3]

Зважаючи на те що олімпійська освіта – перш за все педагогічний процес, та враховуючи результати аналізу літературних джерел, маємо підставу стверджувати, що вона виконує освітні, виховні та оздоровчі завдання (рис. 1.1.1.). [17]

 

 

Рис. 1.1.1. Завдання олімпійської освіти [17]

Як освіті взагалі, так і олімпійській освіті зокрема притаманні певні функції, котрі вона здійснює в суспільстві. [17]

Функція (від лат. functio – виконання, звершення) – обов’язок, коло діяльності; призначення; зовнішній прояв властивості будь-якого об’єкта в даній системі відносин. [59]

Конкретними функціями освіти виступають пізнавальна, що забезпечує трансляцію знань і утворення нових знань; соціальна, культуротворча, що забезпечує передачу і розвиток культурної спадщини; гуманістична, що культивує та розвиває інтелектуальні й творчі здібності особистості. [63]

Група науковців [24, 37,  43] вважає, що олімпійська освіта виконує більш широке коло функцій, а саме: статусну, формуючу, інформаційну, профілактичну та мотиваційну.

Олімпійська освіта може виконувати свої функції лише у відповідному виховуючому середовищі, яке повинне відповідати певним психолого-педагогічним вимогам:

— визначальними умовами формування цілісної особистості дитини повинні стати спілкування, виховання та розвиток;

— особистісний підхід повинен спрямовуватись на визнання кожної дитини вищою соціальною цінністю з урахуванням її здібностей;

— навчання і виховання повинні проводитись у відповідному середовищі, де створюється атмосфера емоційного піднесення, ідейної активності, естетичної досконалості та дотримання етичних норм;

— суб’єкт-суб’єктивні відносини всіх учасників навчально-виховного процесу (учнів, учителів, батьків) повинні мати гуманістичний характер для створення комфортного психолого-педагогічного клімату. [7]

1.2.        Інноваційно-гуманістичні підходи в процесі навчання й виховання підростаючого покоління

Освіта є могутнім чинником розвитку духовної культури українського народу, відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства, запорукою громадянського миру і майбутніх успіхів у зміцненні й утвердженні авторитету України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави – повноправного члена європейської і світової спільноти. [17]

Необхідність своєчасного й адекватного реагування на виклик епохи потребує нової парадигми освіти. На відміну від традиційної освітньої моделі, що базувалась на пріоритеті простого засвоєння і відтворення інформації, головною метою навчання у ХХІ ст. стає всебічний розвиток особистості як рівновеликої цінності. Демократичне спрямування навчання дає змогу людині можливість підготуватися до життя у швидкоплинних змінах соціокультурних умов і професійної діяльності. [14]

Стаття 29 Конвенції про права дитини, прийнята та відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1989 р., зазначає: «Держави-сторони погоджуються, що освіта дитини має бути спрямована на:

а) розвиток особи, талантів, розумових здібностей дитини в найповнішому обсязі;

б) виховання поваги до прав дитини та основних свобод, а також принципів, проголошених у статуті Організації Об’єднаних Націй;

в) виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови та національних цінностей країни, в якій дитина проживає, до країни її походження та цивілізацій, відмінних від її власної;

г) підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення;

д) виховання поваги до навколишньої природи». [26]

Конвенція про права дитини набрала чинності для України з 27 вересня 1991 р. Її положення знайшли своє відображення в офіційних документах України, що стосуються освіти. [17]

Стратегічні орієнтири реформування загальної середньої освіти в Україні окреслені в законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». [10]

Цими законами визначено основну мету освіти – «всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня народу» .[22]

Тенденції глобалізації, необхідність утвердження демократичних завоювань, збереження національно-культурної ідентичності та досягнення соціальної стабільності спонукають європейські країни до пошуку генеральних напрямів розвитку освіти. Україна не є винятком. Свідчення тому – Національна доктрина – стратегічний документ відтворення і нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина.[21] Вона визначила гуманістичний характер української освіти та окреслила пріоритетні напрями її розвитку, серед яких:

— особистісна орієнтація освіти;

— постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

— пропаганда здорового способу життя;

— запровадження інноваційних технологій;

— інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів. [42]

Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування поколінь, здатних навчатися протягом усього життя, створювати й розвивати цінності суспільства. [52]

Динамізм, притаманний стану розвитку сучасного суспільства, зростання соціальної активності і мобільності особистості потребують нових підходів до розробки і впровадження методології освіти, інноваційних технологій виховання і навчання, формування освітнього середовища, яке сприятиме розвитку особистості. У зв’язку з цим виникає питання: які зміни внести у систему освіти з тим, щоб задовольнити усі потреби і запити суспільства, зберігаючи водночас здорове гармонійно розвинене покоління; які педагогічні технології впроваджувати для забезпечення формування і розвитку у підростаючої особистості насамперед духовних якостей як домінуючих і вирішальних для розвитку ціннісної системи людини? [11]

Обов’язковою умовою удосконалення українського суспільства є створення високодуховного середовища, формування в молодих людей високої моральної культури. Особливої актуальності це набуває сьогодні, коли складнощі соціально-економічного й політичного розвитку країни, потік інформації сприяли розвитку духовно-моральної кризи молодого покоління. [11]

Ще у ХІХ ст., виношуючи ідею відродження Олімпійських ігор, П’єр де Кубертен пропонував в якості домінуючого принципу системи освіти калокагатію – давньогрецький ідеал, що відтворює ідею всебічного розвитку особистості, гармонію фізичних і духовних здібностей, його зовнішніх і внутрішніх якостей. [17]

Не секрет, що заняття спортом – ефективний засіб розвитку системи ціннісних орієнтацій людини, їх моральності та реального способу життя. [11]

Спорт формує якості, необхідні у роботі, побуті, проведенні вільного часу. [11]

Особистісно-орієнтоване виховання в умовах фізкультурно-спортивної діяльності передбачає формування і розвиток особистісних цінностей людини, які дозволять їй вирішувати безліч питань життєвої творчості та досягати поставлених індивідуальних та суспільних цілей. [6]

Вивчення історії та розвитку олімпійського руху, його ідеалів і принципів, місця в системі явищ сучасного суспільного життя має велике виховне й освітнє значення. [6, 37]

Орієнтуючись на ідеали олімпізму, олімпійська освіта є дієвим інструментом виховання молоді з орієнтацією на самореалізацію і соціалізацію, партнерство у виховних інтеракціях, поглиблену моральну рефлексію і потребу у власній досконалості, причому не тільки у спорті. [13]

Саме тому в умовах сьогодення особливого значення набуває олімпійська педагогіка – олімпійська освіта. [17]

Розвиток і поширення знань про олімпійський рух і олімпійський спорт в Україні здійснюються у двох відносно самостійних напрямах – загальноосвітньому та спеціально-освітньому. [4, 5]

Спеціально-освітній напрям – це складова частина створеної в Україні системи підготовки спеціалістів для різноманітних ланок сфери фізичної культури і спорту: вчителів (викладачів) фізичного виховання, тренерів з видів спорту, спеціалістів зі спортивного менеджменту, рекреації тощо. Цим напрямом олімпійської освіти передбачається поглиблена базова підготовка майбутніх спеціалістів, які навчаються у спеціалізованих фізкультурно-спортивних вищих навчальних закладах або відповідних факультетах вищих навчальних закладів, за всіма аспектами широкої багатогранної системи знань у сфері олімпійського руху та олімпійського спорту як фундаментальної основи для подальшого засвоєння студентами спеціальних знань відповідно до профілю обраної спеціальності. [5]

У рамках спеціально-освітнього напряму розроблено навчальні програми для спеціалізованих і неспеціалізованих вищих навчальних закладів для викладання навчальної дисципліни «Олімпійський спорт» в обсязі 135 год. З 1992 р. за спеціальністю «Олімпійський спорт» ведеться підготовка спеціалістів вищої кваліфікації (магістр, кандидат і доктор наук). Враховуючи, що олімпійський спорт розглядається як окрема галузь науки і практичної діяльності, в країні проводиться широка науково-дослідницька робота. [6]

Загальноосвітній напрям передбачав поширення знань про олімпійський спорт, його цінності, багату історію, кращих представників світової та української спортивної плеяди, передусім, серед дітей та учнівської молоді, і розвивався за громадською моделлю. Він включав гуманістичні, соціальні, етичні, моральні, патріотичні та інші аспекти впливу на формування особистості дитини. [17]

На сучасному етапі олімпійська освіта загальноосвітнього напряму перейшла на новий етап розвитку: від теоретичних досліджень зроблено певні кроки до практичної їх реалізації. Підписання Договору про співробітництво між Національним олімпійським комітетом України та Міністерством освіти і науки України (2006 р.) дозволило перейти від громадської моделі реалізації олімпійської освіти до громадсько-державної. [14]

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717 було визначено перехід української освіти на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання. Затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, зміни, внесені рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2005 р. «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання» до Державного стандарту початкової загальної освіти призвели до розроблення нових навчальних планів та програм. [14]

У 2005–2006 рр. у ході розробки нових навчальних програм питання олімпійської тематики було включено до розділу «Теоретико-методичні знання» базових навчальних програм із предмета «Фізична культура» для учнів 1–4-х та 5–11-х (табл. 1.2.1.) класів загальноосвітніх навчальних закладів. [14]

Таблиця 1.2.1.  Олімпійська тематика у програмі «Фізична культура» для загальноосвітніх навчальних закладів, 1-9-ті класи [14]

Клас	Тема
3	Легкоатлетичні змагання у програмі Олімпійських ігор.
5	Передумови виконання фізичних вправ. Здоровий спосіб життя.
6	Фізичне виховання у Стародавній Греції. Значення фізичної культури і спорту для підтримання розумової працездатності. Естетичне виховання у процесі фізичного виховання.
7	Олімпійські ігри Стародавньої Греції. Засади здорового способу життя
8	Відродження Олімпійських ігор сучасності. Оздоровчі системи та їх роль у зміцненні здоров’я. Згубний вплив шкідливих звичок.
9	Гуманістичні ідеали олімпізму. Оздоровчі системи як засіб задоволення особистісних інтересів та мотивацій.

Питання олімпійської тематики відображено також в експериментальній програмі «Фізична культура» для учнів 1 – 4-х класів (табл. 1.2.2.).  [14]

Таблиця 1.2.2. Олімпійська тематика у програмі «Фізична культура» для загальноосвітніх навчальних закладів, 1-9-ті класи [14]

Клас	Тема
1	Передумови виникнення фізичних вправ. Здоровий спосіб життя
2	Фізичне виховання в Стародавній Греції. Значення фізичної культури і спорту для підтримання розумової працездатності. Естетичне виховання в процесі фізичного виховання
3	Олімпійські ігри Стародавньої Греції. Засади здорового способу життя.
4	Відродження Олімпійських ігор сучасності. Оздоровчі системи та їх роль у зміцненні здоров’я. Згубний вплив шкідливих звичок

Висвітлення питань олімпійської тематики, визначених у навчальній програмі, знайшло місце на сторінках підручників “Фізична культура” для учнів 5–9-х класів загальноосвітньої школи. [12, 18, 19]

У підручниках «Основи здоров’я і фізична культура» для 2 –4-х класів загальноосвітньої школи присутній інформаційний матеріал, що знайомить учнів із видатними українськими спортсменами та олімпійськими чемпіонами. [25]

Зважаючи на те що цілеспрямоване формування знань повинне здійснюватись через розвиток у школярів творчої активності, використовуючи інтегровану діяльність, яка включає пізнання, спілкування, гру, посильну роботу [37], група дніпропетровських науковців, очолювана професором Москаленко Н. В., розробила зошити з фізичної культури для учнів 1-го класу «Спортивна абетка» [38], для учнів 2-го класу «Разом з Фізкультуркіним» [39], для 3-го класу «Фізкультуркін у спортивній країні» [40], для 4-го класу «Спортивний клуб Фізкультуркіна». [41] Зазначена форма впровадження олімпійської освіти в рамках теоретичного розділу навчальної програми з фізичної культури сприяє розвитку творчої активності дітей, яка є показником розвитку особистості дитини і передбачає внутрішнє прагнення до активної участі в навчальному процесі, пошуку самостійного вирішення різноманітних проблем. [17]

Враховуючи те, що формування моральності розпочинається з раннього дитинства та зважаючи на важливість залучення дітей та учнівської молоді до загальнолюдських ідеалів і цінностей на основі гармонійного поєднання спорту, культури та освіти, Національний олімпійський комітет України та Міністерство освіти і науки України уклали Договір про співробітництво № 75 від 12.09.06, котрий передбачає, поряд з іншими, і заходи з олімпійської освіти в навчальних закладах. [16]

Виконуючи свою просвітницьку місію, Олімпійська академія України за підтримки НОК України для дітей молодшого і середнього шкільного віку підготувала і видала посібник «Твій перший олімпійський путівник». У ньому в доступній ігровій формі подано основні відомості про олімпійський рух – його історію та сьогодення. Посібник можна використовувати як під час вивчення програмового матеріалу з предмета «Фізична культура», так і в ході позакласної виховної роботи. Він має також англомовну версію. [61]

За ініціативи НОК України з 2005 р. (відповідно до Концепції) щорічно у переддень Дня фізичної культури і спорту в навчальних закладах проходять олімпійські уроки. До їхнього змісту входить інформування учнів (тематика залежно від віку) про Олімпійські ігри Стародавньої Греції, відродження сучасних Олімпійських ігор, олімпійський спорт на сучасному етапі, значення спорту для зміцнення миру і дружби між народами, проблеми допінгу у спорті, екологічні аспекти олімпійського руху тощо; проведення малих олімпійських ігор з дотриманням олімпійських ритуалів, зустрічі з учасниками і медалістами Олімпійських ігор, видатними тренерами, ветеранами спорту, представниками засобів масової інформації, творчою інтелігенцією, яка за своєю діяльністю пов’язана зі спортивною тематикою. З 2006 р. Всеукраїнський олімпійський урок вийшов за межі школи і став проходити на центральних майданах обласних центрів та Майдані Незалежності у столиці України Києві. Велика роль у проведенні зазначених заходів належить Олімпійській академії України. [6]

2.3 Особливості формування гуманістичних цінностей школярів через впровадження основних положень олімпійської освіти (на основі 10 уроків П’єра де Кубертена.)

Основна мета олімпійського уроку – виховання учнів на гуманістичних цінностях олімпійського руху, формування в них навичок та культури здорового способу життя, залучення їх до активних занять фізичною культурою і спортом. [16]

Зважаючи на те що олімпійський урок – це перш за все педагогічний процес, учитель повинен вирішувати освітні, виховні та оздоровчі завдання. Зміст уроку повинен відповідати дидактичним принципам: науковості, доступності, послідовності, наочності. У процесі уроку доцільно використовувати дидактичний матеріал, застосовувати технічні засоби навчання [16].

Форми і методи роботи, що використовуються на уроці, повинні відповідати віковим особливостям учнів, враховувати специфіку класних колективів, потреби та інтереси учнів. Важливо залучати школярів до активної участі, використовуючи їхні знання, природні здібності і таланти [14].

До участі в уроці залучаються учасники Олімпійських ігор, відомі спортсмени, тренери, випускники навчального закладу, які мають спортивні досягнення, діячів культури і мистецтва. Велику користь у справі виховання школярів, встановленні добрих стосунків, взаєморозуміння, взаємоповаги і співробітництва сім’ї і школи відіграє участь батьків у цьому заході. Олімпійські уроки можна проводити як з учнями одного класу, так і з учнями однієї паралелі класів [16].

Форма проведення олімпійського уроку залежить від творчості вчителів. Вони можуть бути теоретичними і практичними. [16]

Важливо, щоб під час проведення олімпійського уроку використовувались олімпійські символи, а при проведенні його у вигляді змагань – олімпійські церемонії (відкриття, складання присяги учасниками і суддями, нагородження та закриття). [16]

Варто пам’ятати, що олімпійський урок – Всеукраїнський захід. І тому дуже важливо, щоб у його підготовці та проведенні брав участь весь педагогічний колектив навчального закладу. [14]

Для формування гуманістичних цінностей учнів нами було проведено цикл уроків, основою для них стало безсмертне творіння П'єра де Кубертена "Ода спорту”, яка увібрала в себе гуманістичні ідеали олімпізму. [29].

«ОДА СПОРТУ»

О спорті Ти – насолода!

Ти - вірний, незмінний супутник життя. Нашому Духу і тілу щедро даруєш радість буття.

Ти - безсмертний. Ти живеш і сьогодні, після краху загублених у віках Олімпіад. 
Ти - урочистий провісник весни людства. Весни, коли зароджувалось захоплення від гармонії розуму й сили. 

Ти як естафету передаєш нам цей спадок нащадків. Проходять віки. Життя торжествує.

Ти живеш, не підкладний часу, спорт!

О спорт! Ти - будівничий!

Ти допомагаєш знаходити пропорції найдосконалішого витвору природи — людини, яка торжествує в перемозі й засмучена в поразці. 
Ти майстер гармонії.

Ти робиш нас сильними, спритними, ставними, виправляєш недоліки, з якими ми народжуємося. 

Ти - особливий, небуденний зодчий. Твій будівельний матеріал - людина в русі. 

Ти - довів, що вічний рух - не мрія, не утопія. Він існує.
Одвічний рух – це спорт;

О спорт! Ти – справедливість!

Ти вказуєш прямі, чесні шляхи, котрі шукають люди для досягнення мети, поставленої в житті. 

Ти - безсторонній. Ти вчиш, що правила змагань - закон.
Ти вимагаєш: "Жоден спортсмен, який виконує вправи перед глядачами і суддями, не повинен порушити ці правила”.

Ти визначаєш кордон між видами спорту. Немає судді, вимогливішого і суворішого, ніж ти сам. Непорушна твоя вимога справедливих оцінок за істинні досягнення.

О спорт! Ти - виклик!

Ти вимагаєш боротьби! Вся сила наших м'язів зосереджена в одному на вибух подібному слові–спорт.

О спорт! Ти - благородство!

Ти нагороджуєш лаврами лише того, хто боровся за перемогу чесно, відкрито, безкорисно. 

Ти - бездоганний. Ти вимагаєш високої моралі, справедливості, моральної чистоти, непідкупності.

Ти проголошуєш: якщо хто-небудь доб'ється мети, вводяи в оману своїх товаришів, досягне слави за допомогою негідних, нечесних прийомів, затамувавши в собі почуття сорому, той заслуговує ганебного епітету, який стане нерозлучним з його їм'ям.

Ти будуєш стадіони - театри без завіс. Всі є свідками усьому. Ніякої залаштункової боротьби.

Ти накреслив на своїх скрижалях: "Тричі найсолодша перемога, отримана в благодійній, чесній боротьбі”.

О спорт! Ти-радість!

Ти влаштовуєш свято для тих, хто прагне боротьби, і для тих, хто прагне цією боротьбою навтішитися. 

Ти - тріумф. Ти розпалюєш кров. Заставляєш прискорено битися серце. Як радісно, як відрадно відгукнутися на твій заклик. 
Ти розсовуєш горизонти. Прояснюєш далі. Надихаєш стартуючих на близький фініш. 

Ти лікуєш душевні рани. Смуток або скорбота одного відступає тоді, коли необхідно побороти все перед багатооким поглядом багатьох.
О спорт! Ти – плідність!

Ти перешкодою станеш на шляху згубних хвороб, одвічно загрожуючих людям. Ти - посередник. Ти радиш страждальним, слабким, хворим найкраще з ліків. 

Ти є прикладом своїх сильних, здорових, статних, мускулистих, загартованих прибічників, що не піддаються хворобам, лікуєш тих, хто у відчаю. Ти розпалюєш кров. Заставляєш прискорено битися серце. Виліковуєш від недугів. 

Ти - червона строка у "Кодексі здоров'я”. Ти стверджуєш: "У здоровому тілі - здоровий дух!” Ти трубадур. Твій полум'яний, схвильований заклик знаходить відгук у наших серцях. Ти запитуєш у тих, хто вийшов на старт: навіщо ж сила, досвід і спритність, якщо не мріяти про переможний фініш? 
Ти стверджуєш - потрібно мріяти. Треба! Необхідно наважитися. Ти переконуєш, вимагаєш, наказуєш. Ти закликаєш людей позмагатися силою. Пересилити себе.

О спорт! Ти – прогрес!

Ти сприяєш вдосконаленню людини -найпрекраснішого творіння природи. Ти - спрямованість. Ти пропонуєш виконувати правила і вимоги гігієни. Стримуєш від надмірностей. Ти вчиш людину добровільно, свідомо, переконливо робити так, щоб ніякі найвищі досягнення, жлден рекорд не був результатом перенапруження, не позначився на здоров'ї. Ніяких стимуляторів, крім жаги перемоги і мудрих тренувань, не визнаєш ти. Ти переконуєш, що прогрес фізичний і прогрес моральний – два шляхи до однієї мети.
О спорт! Ти – мир!

Ти встановлюєш хороші, добрі, дружні стосунки між народами. Ти - згода. Ти зближуєш людей, які прагнуть єдності. Ти вчиш різномовну, різного племені молодь поважати один одного.
Ти - джерело благородного, мирного, дружньогозмагання. Ти збираєш молодь - наше майбутнє, нашу надію - під свої мирні прапори.
О спорт! Ти-мир!

Урок 1. "О спорт! Ти — насолода!". На уроці відбулось знайомство з історією античних і сучасних Олімпійских ігор; розглядався феномен Олімпійских ігор: "безсмертя" змагань, що подарували світу гармонію тіла, волі і розуму. [71]

Урок 2. "О спорт! Ти — будівничий!". У рамках цього уроку відбулось  знайомство з можливостями фізичної культури у набутті життєво необхідних рухових якостей, умінь і навичок. [71]

Урок 3. "О спорт! Ти — справедливість!". Тема уроку — спорт і соціалізація особистості. У процесі уроку обговорювалось питання фізичних і моральних якостей, що розвиваються у процесі занять спортом і сприяють вихованню особистості як активного члена суспільства. [71]

Урок 4. "О спорт! Ти — виклик". На уроці розкривається тема фізичних і психічних можливостей людини, рекордів, феноменальних проявів можливостей людини в екстремальних ситуаціях. [71]

Урок 5. "О спорт! Ти — благородство!". Тема уроку – рух

"ФейрПлей", його принципи та ідеали, приклади благородства у спорті. [71]

Урок 6. "О спорт! Ти — радість!". Урок був присвячений знайомству з поезією еллінів, де оспівано стародавні Олімпійські ігри, з естетикою спорту, а також темами зв’язку спорту з мистецтвом античності і сучасності, розкриттю теми спорту в живописі, поезії, літературі, кіно. [71]

Урок 7. "О спорт! Ти — плідність!". Зміст уроку — спорт, фізична культура і здоров’я. Розкриваються вплив фізичних вправ на основні органи і системи організму людини, можливості фізичної культури і спорту в реабілітації здоров’я та особистого вдосконалення, місце спорту у  проведенні дозвілля. [71]

Урок 8. "О спорт! Ти — прогрес!". На уроці відбулось знайомство з використанням досягнень технічного прогресу у спорті. Розкривалось проблеми сучасного олімпійського спорту (допінг, охорона довкілля, не об’єктивне суддівство, травматизм, безпека). [71]

Урок 9. "О спорт! Ти — мир!". Висвітлювались можливості спорту у пропаганді ідей миру і дружби незалежно від національних, мовних, релігійних бар’єрів. [71]

Урок 10. Урок був присвячений вивченню олімпійської символіки, атрибутики, церемоній. [71]

На циклі цих уроків учні навчились самостійно знаходити інформацію, корегувати та висвітлювати її у формі презентації, складати кросворди та бути ініціаторами у художньому конкурсі.

Також, школярі усвідомили:

1.              значення формування гуманістичних цінностей, як активного суб’єкта суспільства;

2.              значення спорту для вдосконалення особистості;

3.              значення справедливості, як одну з основних категорій етики;

4.              значення миру в складні для України часи;

5.              значення радості, перемог, поразок у своєму житті за будь яких обставин.

Такі олімпійські уроки дають змогу виховувати у школярів традиції і культуру здорового способу життя на засадах гуманістичних ідеалів і цінностей олімпізму, залучення їх до активних занять фізичною культурою і спортом, формування мотивацій до використання набутих знань, умінь, і навичок у повсякденному житті.

РОЗДІЛ 2

ОЛІМПІЙСЬКА ОСВІТА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ У ШКОЛІ

2.1.        Методи дослідження олімпійської освіти навчально-виховному процесі

Для успішного досягнення мети магістерської роботи та вирішення поставлених завдань було сформовано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження.

А саме, ретроспективний та системний аналіз наукової та методичної літератури для вивчення стану олімпійської освіти у навчально-виховному процесі школи, порівняльний аналіз форм та методів механізму введення олімпійської освіти у навчально-виховний процес, узагальнення педагогічного досвіду щодо основних вимог техніки безпеки під час занять фізичними вправами, метод теоретичного моделювання застосовано для визначення предмета, об'єкта дослідження.

Основним методом дослідження був аналіз і узагальнення наукової, науково-популярної, науково-методичної літератури, періодики, статистичних та офіційних документів МОН України. Була досліджена спеціальна література наукових бібліотек України: бібліотеки Львівського державного інституту фізичної культури (м. Львів); Рівненської обласної бібліотеки (м. Рівне); Бібліотеки Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. акад. С. Дем’янчука (м. Рівне)  та приватні збірки.

Особливим способом магістерської роботи є соціологічні методи – опитування. Методи опитування – це бесіда, анкетування. Вони можуть бути усними і письмовими. Усні опитування – це довільна бесіда. Отже, бесіда – це самостійний чи додатковий метод дослідження, застосований з метою одержання інформації для роз’яснення того, що не було зрозуміло при спостереженні. Бесіду проводять за наміченим заздалегідь планом з виділенням питань, що потребують зясувань, у вільній формі без запису відповідей співрозмовника. [70]

Також, результативним методом нашої науково-дослідної роботи є анкетування. Анкетування – вид опитування, але не усного, а письмово. Це метод масового збирання матеріалу за допомогою анкет. Ті, кому адресовані анкети, дають письмові відповіді на запитання. Бесіду називають опитуванням «віч-на-віч», анкетування – заочним опитуванням. Анкетування на відміну від бесіди пропонує більш тверду логічну конструкцію, шо  залишається незмінною протягом усього опитування. У цього методу багато незаперечних переваг: він дає змогу за порівняно короткий термін зібрати інформацію від великої групи людей. За умови правильно проведеного анкетування виключається можливість впливу опитуваних осібодне на одного. [70]

Дослідження виконувалося при взаємодії таких напрямків сучасної науки: теорії і методики фізичної культури і спорту, управління фізичною культурою і спортом, олімпійського і професійного спорту.

Для визначення рівня знань з олімпійської освіти було проведено опитування серед педагогів Забузького освітнього округу Львівської області з таких розділів як «Олімпійський спорт», «Професійний спорт», Історія фізичної культури». В участі взяли вчителі з 18 загальноосвітніх шкіл, серед яких були молоді спеціалісти, вчителі методисти та вчителі І категорії.

 Кожен вчитель отримав анкету, в яких були зазначено 24 питань з запропонованими варіантами відповідей, де педагог повинен був обрати правильну відповідь. За кожну правильну відповідь отримав по пів (0,5) балу.

З метою вивчання стану обізнаності у питаннях олімпійської освіти було проведено дослідження, в ході якого було проведено опитування учнів середнього шкільного віку, а саме учні 5-9 класів Войславицької ЗШ І-ІІступенів Львівської області..

В анкетуванні взяло участь 40 учнів, яким була запропонована анкета, що висвітлювала питання проведення Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро у 2016 році..

Для засвоєння знань з олімпійської освіти нами була розроблена презентація ХХХІ Олімпійські ігри, яка включала наступні моменти: олімпійські емблему, девіз, логотипи та талісмани, матеріально-технічну базу, види спорту, які увійшли до програми олімпійських ігор.

В зміст календарно-тематичного планування вчителів були включені заходи з виховної та позакласної  роботи для проведення Олімпійських тижнів та уроків в загальноосвітніх школах.

Також, в даній роботі застосовувались обсерваційні методи (педагогічні спостереження, самоспостереження й аналіз  занять із фізичного виховання, аналіз виховної роботи засобами фізичного виховання); експериментальні методи (педагогічний експеримент) для з'ясування ефективності розробленої методики та її впровадження. Математично-статистичні методи для обробітку експериментальних даних.

Експериментальна база: дослідження проводилося на базі Войславицької  ЗШ І-ІІ ст. у Сокальському районі. У дослідженні взяло участь 40 школярів 5-9 класів віком 10-15 років, які були розподілені на дві групи: експериментальну (10 чоловік: 5 дівчаток та 5 хлопчиків) та контрольну (30 учнів: 14 дівчаток та 16 хлопчиків). Учні експериментальної групи відвідували гурткові заняття, учні контрольної групи відвідували уроки з фізичної культури за традиційною програмою ЗШ.

2.2 Аналіз змісту олімпійської освіти, завдань, функцій, особливостей становлення олімпійської освіти у Сокальському районі на прикладі Войславицької ЗШ І-ІІ ступенів.

Засвоєння знань про олімпізм, олімпійський рух, олімпійські ігри формують у дітей та молоді принципів благодійної поведінки, прагнення до гармонійного розвитку фізичних і духовних здібностей, особливо в той час, коли у більшості молоді характерно відчуття байдужості до духовних цінностей. [17]

Підходи до організації олімпійської освіти в загальноосвітніх школах наступні: міждисциплінарний, урок фізичної культури. Сутність першого полягає в тому, що різні сюжети Олімпійських ігор, олімпійського руху включені до змісту різних предметів шкільного курсу – історії, музики, фізичного виховання. Безпосередньо уроки фізичної культури повинні бути наповнені олімпійськими знаннями, де велика роль відводиться вчителю фізичної культури, який має відповідну фахову підготовку і постійно засвоює додаткову нову інформацію в силу професійного інтересу. [16]

Вивчаючи досвід впровадження олімпійської освіти в навчально-виховний процес школярів, ми звернули увагу на розвиток змісту, форм і методів інтеграції олімпійської освіти в практику роботи школи з урахуванням можливостей, динаміку основних показників навчально-виховної діяльності, а також форми підвищення готовності педагогічних кадрів до впровадження олімпійської освіти у Войславицькій ЗШ І-ІІ ступенів.

Під час дослідження ми вивчили досвід впровадження олімпійської освіти у Войславицькій ЗШ І-ІІ ст.., а також проаналізували модель інтеграції олімпійської освіти, з метою визначення найбільш ефективних форм і методів впровадження олімпійської освіти в практику роботи школи.

Вивчаючи досвід роботи загальноосвітньої школи, ми визначили, що інтеграція олімпійської освіти базується на поєднанні урочної та позаурочної діяльності.

Важливою умовою успішного впровадження олімпійської освіти в школу стала активна робота двох методичних педагогічних об’єднань. Клубна модель роботи передбачає пропагандистську діяльність, відвідування гуртка «Спортивне орієнтування», активну творчу участь учнів школи у процесі самоврядування, що дозволяє Войславицькій ЗШ І-ІІст.  стати однією із загальноосвітніх шкіл Сокальського району, які пропагують олімпійські ідеали і цінності серед дітей та юнацтва.

Основними формами роботи школи обрано діяльність спортивного клубу та гуртка, проведення вікторин, конкурсів літературних творів і малюнків на олімпійську тематику, олімпійських тижнів, олімпійських уроків, виховні години. Найбільший інтерес в учнів викликають такі форми роботи: олімпійські тижні та уроки, вікторини, малі Олімпійські ігри, змагання «Олімпійське лелеченя», «Старти надій», робота із створенням виставок на олімпійську тематику, малювання стін газет, конкурси, діяльність клубу, зустріч із спортсменами Сокальського району, виховні години на олімпійську тематику.

Знання з олімпійської тематики у Войславицькій ЗШ І-ІІст. подаються безпосередньо на уроках фізичної культури та через використання конкретної моделі інтегруючих  у змісті предметів художньо-естетичного циклу, географії та історії.

Отже, найбільшу зацікавленість серед школярів викликає запропонована форма роботи «Лист олімпійцям». Фізкультурно-спортивна діяльність учнів постійно знаходиться в полі зору педагогічного та батьківського колективів. Під час гурткової робота в навчальному закладі значну увагу приділяють вихованню школярів у дусі чесної гри.

Одним із напрямів роботи у Войславицькій загальноосвітній школі є просвітницька робота з батьками, у формі лекторію та круглих столів, що сприяє їхній олімпійській освіті.

Інтеграція олімпійської освіти в навчально-виховний процес школи сприяла підвищенню рівня професійної компетентності вчителів. Ними було розроблено серії уроків, позакласних та позашкільних заходів за даною тематикою.

У школі діє шкільний фізкультурний комітет, із секцією Олімпійський рух в школі, який опікується фізкультурно-спортивною роботою, здійснює суддівство спортивних заходів, стежить за дотриманням правил чесної гри, готує інформаційні матеріали та випускає стін газети, буклетиі, за допомогою вчителів розробляє сценарії заходів з олімпійської тематики.

Основною метою діяльності секції Олімпійський рух в школі є знайомство учнів з історією Олімпійських ігор стародавньої Греції, відродження сучасних олімпійських ігор, знайомство з олімпійською символікою за розробленими авторами методичними рекомендаціям. Учні проводять пошукову роботу та створення тематичних презентації. Свої роботи учні демонструють на виховних годинах, олімпійських уроках та у процесі урочистої діяльності.

Варто відзначити, що у Войславицькій ЗШ І-ІІ ст.. систематично проводяться заходи з олімпійської тематики.  Вчителі регулярно проводять олімпійські тижні та уроки теоретичного, практичного та комплексного характеру використовуючи відео- та фотоматеріали. Систематично учні беруть участь у змаганнях «Олімпійське лелеченя», посідаючи призові місця. Організовуються зустрічі з спортсменами, тренерами та діячами в галузі фізичної культури та спорту у Сокальському районі.

2.3 Оцінити рівень знань з олімпійської освіти серед педагогічний працівників Забузького освітнього округу у Сокальському районі.

Для визначення рівня знань з олімпійської освіти було проведено опитування серед педагогів Забузького освітнього округу Львівської області з таких розділів як «Олімпійський спорт», «Професійний спорт», «Історія фізичної культури». В участі взяли вчителі з 18 загальноосвітніх шкіл, серед яких були молоді спеціалісти, вчителі методисти та вчителі І категорії.

Кожен педагог отримав анкету, в яких були зазначені такі питання:

1.              Що являли собою Олімпійські ігри у Стародавній Греції?

А. Панеллінські ігри на честь Зевса Олімпійського, які відбувалися один раз на чотири роки в стародавньому святилищі Олімпія;

Б. Змагання Олімпійських богів з метою визначення наймудрішого, найвпливовішого, найрозумнішого;

В. Панеллінські ігри, які відбувалися один раз на два роки на честь бога Зевса біля підніжжя гори Олімп;

Г. Панеллінські ігри, що відбувалися один раз на чотири роки в святилищі Олімпія з метою визначення найвпливовішого міста-поліса Стародавнього Греції.

2. У якій грецькій державі проводили Олімпійські ігри?

А. Аттиці;                                               Б. Беотії;

В. Еліді;                                                  Г. Німеї.

3. Що таке Олімпіада?

А. Чотирирічний період між Олімпійськими іграми;

Б. Назва полісу Стародавньої Греції;

В. Ім’я однієї з дочок бога Зевса, на честь якої відбулися Олімпійські ігри;

Г. Ім’я доньки Кроноса.

4. Що є метою олімпізму?

А. Поширення спорту з метою гармонійного розвитку людини, створення мирного суспільства;

Б. Завоювання олімпійської першості;

В. Участь в Олімпійських іграх;

Г. Проведення олімпійських святкувань.

5. Як звучить олімпійське гасло?

А. «Швидше, вище, сильніше»;

Б. «У здоровому тілі – здоровий дух»;

В. «Вище, сильніше, швидше»;

Г. «Головне не перемога, а участь».

6. У якій послідовності (за кольорами) розташовані кільця, що уособлюють олімпійський символ?

А. Синє, чорне та червоне – у верхньому ряду, жовте та зелене – в нижньому;

Б. Зелене, чорне та синє – у верхньому ряду, жовте та червоне – в нижньому;

В. Біле, чорне та блакитне – у верхньому ряду, жовте та зелене – у нижньому;

Г. Синє, жовте та червоне – у верхньому ряду, чорне та зелене – в нижньому.

7. Хто став автором олімпійського прапора?

А. П’єр де Кубертен;                            Б. Анрі-Мартін Дідон;

В. Дементріу Вікелас;                         Г. Стен Еріксен.

8. Який вогонь вважають олімпійським?

А. Вогонь, запалений на Олімпії;

Б. Вогонь, що запалюють на головному майдані країни-організатора Ігор Олімпіади;

В. Вогонь, запалений у країні-організаторі попередніх Ігор;

Г. Вогонь, запалений в Олімпії під егідою МОК.

9. Коли вперше запалили олімпійський вогонь на стадіоні у столиці Олімпійських ігор?

А. 1896 р.;                                           Б. 1912 р.;

В. 1928 р.;                                           Г. 1932 р. .

10. Який предмет використовують в олімпійській естафеті під час передавання вогню?

А. Античну амфору;                          Б. Смолоскип;

В. Олімпійський кубок;                    Г. Античну лампаду.

11. Коли МОК офіційно затвердив олімпійський гімн?

А. 1958 р., Токіо;                               Б. 1896 р., Афіни;

В. 1894 р., Париж;                             Г. 1936 р., Берлін.

12. Де мешкають спортсмени під час проведення Олімпійських ігор?

А. В олімпійському таборі;

Б. В олімпійському селищі;

В. В олімпійських мотелях;

Г. В олімпійському готелі.

13.  Яка всесвітньо відома компанія є найстаршим спонсором Олімпійських ігор?

А. Adidas;                                       Б. Kodak;

В. Coca-Cola;                                Г. Panasonic.

14. У якій ваговій категорії Володимир Кличко на Іграх ХХVІ Олімпіади став чемпіоном з боксу?

А. Понад 91 кг.;                           Б. До 91 кг.;

В. До 81 кг.;                                Г. До 75 кг. .

15. У якому виді спорту В’ячеслав Олійник здобув олімпійське золото на Іграх ХХVІ Олімпіади?

А. Боротьба греко-римська;

Б. Важка атлетика;

В. Легка атлетика;

Г. Вітрильний спорт.

16. 2000р. в Сіднеї спортсмени України вибороли три золоті олімпійські медалі. Хто став переможцем на Іграх  ХХVІІ Олімпіади?

А. Яна Клочкова (плавання) – 2 золоті медалі, Микола Мільчев (стрільба стендова) – 1 золота медаль;

Б. Яна Клочкова (плавання), Олег Лісогор (плавання), Ельбрус Тедеєв (боротьба вільна);

В. Яна Клочкова (плавання) – 2 золоті медалі, Володимир Кличко (бокс) – 1 золота медаль;

Г. Олександр Симоненко, Олександр Феценко, Сергій Матвєєв (велосипедний спорт).

17. Яку кількість медалей (золотих, срібних та бронзових) виборола на олімпійських змаганнях в Сіднеї Яна Клочкова?

А. 5 (4,1,0);                                 Б. 11 (7,3,1);

В. 13 (9,3,1);                              Г. 18 (9,5,4).

18. Скільки олімпійських медалей у скарбничці Ірині Мерлені, здобутих на Іграх ХХVІІІ і ХХІХ Олімпіад?

А. 1;                                           Б. 2;

В. 3;                                           Г. 4.

19. Скільки олімпійських медалей різного ґатунку вибороли спортсмени України на Олімпійських іграх в Афінах?

А. 23;                                        Б. 25;

В.24;                                         Г. 28.

20.  Хто ніс Державний прапор України на церемонії відкриття Ігор ХХІХ Олімпіади?

А. Наталя Добринська;                Б. Яна Клочкова;

В. Вікторія Терещук;                   Г. Олена Костевич.

21. Ігри якої Олімпіади були найвдалішими для українських стрільців за роки незалежності України?

А. Ігри ХХVІ Олімпіади 1996р.;

Б. Ігри ХХVІІ Олімпіади 2000р.;

В. Ігри ХХVІІІ Олімпіади 2004р;

Г. Ігри ХХІХ Олімпіади 2008р. .

22. Коли розпочались і закінчились Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро в 2016р.?

А. з 10 серпня по 26 серпня 2016р.;

Б. з 1 серпня по 17 серпня 2016р.;

В. з 5 серпня по 21 серпня 2016р.;

Г. з 4 серпня по 20 серпня 2016р.

23. Скільки спортсменів з України взяло участь в Олімпіаді 2016?

А. 200;                                            Б. 206;

В. 210;                                            Г. 204.

24. Яка держава проводила ХХХІ Олімпійські ігри?

А. Німеччина;                           Б. Бразилія;

В. Канада;                                Г. Японія.

Таблиця 2.3.1.

Рівень знань з Олімпійської освіти педагогів (%)

Кваліфікаційна категорія педагогів	Рівень знань (%)
Вчителі спеціалісти	80 (%)
Вчителі І категорії	86 (%)
Вчителі методисти	95 (%)

Результати досліджень свідчать наступне, що вчителі І категорії та вчителі методисти мають вищий рівень знань з методики «Олімпійської освіти» ніж молоді спеціалісти. У вчителів І категорії цей показник складає 86 %, а у вчителів методистів - 95%. А для молодих спеціалістів цей показник дещо нижчий – 80 %. Але слід зазначити, що є тенденція до покращення знань  кожним роком праці молодих вчителів у загальноосвітніх школах.

Як видно з таблиці у вчителів методистів рівень знань складає 95%. Це пов’язано з тим, що вчителі методисти постійно вдосконалюють свій рівень знань, беруть участь в районному та обласному конкурсі «Учитель року», проводять на районному рівні Олімпійські тижні, дають відкриті виховні заходи на олімпійську тематику.

Реалізація олімпійської освіти у Забузькому освітньому окрузі полягає у проведенні науково-методичної, навчально-виховної та спортивно-масової роботи, яка повинна сприяти розвитку олімпізму як гуманістичної системи, пошуку ефективних засобів і методів щодо розширення олімпійського руху, свідомому засвоєнню ідеалів та цінностей олімпізму різних верст населення.

Виховні заходи на олімпійську тематику проводилися у відповідності з гуманістичними принципами і традиціями, які органічні олімпійській освіті: [64, 56]

1. Принцип співпраці: навчання і виховання в олімпійській освіті будується за допомогою спільної роботи з учнем практичної і пізнавальної діяльності, мовного і духовного спілкування.

2. Принцип всебічного розвитку: олімпійська освіта базується на єдності загальнокультурного, морального і професійного розвитку особистості.

3. Принцип співмірності і поступовості: педагогічні цілі і завдання в олімпійській освіті повинні відповідати сформованим особистісним якостям вихованця відповідно до його вікового періоду.

4. Принцип гуманітарної сутності олімпійської освіти: зміст олімпійської освіти повинен базуватися на гуманістичній культурі і служити самовизначенню особистості у світовій культурі.

5. Принцип гармонії суспільного і особистісного в реалізації олімпійської освіти, який полягає у розкритті пріоритету загальнолюдських цінностей і духовного змісту олімпізму, зв’язку культурно-історичних традицій народу з розвитком загальної культури людства.

6. Принцип формування сутності діяльності: для реалізації завдань і цілей з олімпійської освіти необхідно спонукати учнів до різноманітної діяльності, повністю реалізувати особистісно-орієнтований підхід як стратегію гуманізації навчального процесу.

7. Принцип активності: під час реалізації олімпійської освіти педагог повинен відноситися до учня, як до самостійної особистості, суб’єкту, поважати його право на оригінальність, враховувати на його власний досвід, спонукати до самостійної пізнавальної і практичної діяльності.

8. Принцип діалогічності: навчання і виховання в олімпійській освіті повинні будуватися на основі діалогу учня як рівноправного партнера, активізувати, стимулювати його прагнення до спілкування, відвертості, формувати його мотиви до саморозвитку, створювати умови для подальшого розвитку.

9. Принцип індивідуально-творчої орієнтації: в олімпійській освіті педагог повинен діагностувати і розвивати творчі можливості учня, створювати умови для творчості і самовираження, сприяти тим самим формуванню його мотивації до самостійної діяльності.

10. Принцип професійно-етичної взаємної відповідальності: вчитель повинен виховувати в учнів і формувати в себе відчуття відповідальності за самовдосконалення.

Теоретична модель професійних здібностей фахівця фізичної культури з олімпійської освіти передбачає сформовані знання, вміння і навички, а також мотивацію, яка необхідна для реалізації ідей олімпізму у навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл, і формує такі здібності: [6]

1. Формування в учнів певної системи знань олімпійської освіти, для чого необхідно знати історію зародження і розвитку Олімпійських ігор і олімпійського руху, цілі, завдання, принципи та ідеали олімпізму.

2. Формування в учнів певної системи мотивації: інтереси, потреби, ціннісну орієнтацію. Для цього необхідно розуміти сутність олімпізму і фізичної культури, знати і вміти пояснити основні положення Олімпійської хартії, прививати цінності та ідеали олімпізму учням, та керуватися цим самому як основними мотивами.

3. Формування в учнів певної системи здібностей, вмінь і навиків для проведення роз’яснювальної роботи на значення спорту, як засобу зміцнення здоров’я, розвитку фізичних і духовних якостей, спортивної діяльності у відповідності з принципами олімпізму.

4. Наявність у спеціаліста знань, вмінь та навичок організації педагогічного процесу з позицій орієнтованого підходу і гуманістичної направленості, для якого характерні особистісні якості, як людяність, доброзичливість, терпіння та інші.

2.4 Особливості проведення виховних годин з учнями на тематику «Зимові олімпійські ігори2018» (на прикладі 5 класу)

  Виховні  години  є  основним компонентом системи  роботи класного керівника. [73]

Вони проводяться з різними виховними цілями. Їх форми й технології можуть мати безліч  варіантів  залежно  від  поставленої  мети,  віку  учнів,  досвіду  класного керівника й шкільних умов.  Іноді  в  педагогічній  літературі  й  шкільній  практиці  цю  форму організації виховної діяльності називають годиною  виховання,  виховною  годиною,  годиною класного керівника, класною годиною.  Справа не в назві! [73]

    Виховна година – це форма спілкування класного  керівника  з учнями, це розмова по душам, це корисна інформація,  необхідна  вихованцям для майбутнього дорослого життя, яку  не можна у повній мірі отримати на уроках, це збір колективу для вироблення плану участі класу в загальношкільних заходах.  Таким чином, виховні  години,  що  проводяться у  системі,  привчають  учнів вбачати  за  своїми  діями  та  вчинками  їх  місце  в колективі, розвивають у них здатність до  осмислення  життєвих  явищ, усвідомлювати соціальну спрямованість своєї життєдіяльності. [74]

    Тематика виховних годин може бути різноманітною, й отже не існує меж для педагогічної  творчості  класного  керівника  щодо  форми  проведення виховної години. Також неможливо заздалегідь передбачити всі проблеми в класі і включити їх  обговорення до плану виховної роботи, що привносить в  проведення виховної години завжди елемент новизни, непередбачуваності. [74]

На превеликий жаль, частина класних керівників вважає, що виховна година – це  час  для нотацій  вчителя по  відношенню  до  учнів  за  їх  навчання  та  поведінку, забуваючи,  що  виховна  година,  як  основна  форми  роботи  класного  керівника з класом, повинна реалізовувати свої функції, мати чітко визначену мету. [73, 74]

Наукова  література  та  педагогічна  практика  виділяє  такі  основні функції виховної години:  [73]

·                 освітня – ознайомлення та пізнання оточуючого світу;  

·                 орієнтовна – спрямована на оцінювання навколишнього;  

·                 спрямовуюча  –  така,  що  дозволяє  визначити  шляхи  та  засоби  взаємодії  з оточуючим дитину світом. 

       Як наслідок  реалізації цих трьох провідних функцій  під  час  підготовки  та проведення  виховної години є формування  громадської думки класу, звички та потреби в учнів обдумувати  та  оцінювати  своє  життя,  самих  себе,  самостійно шукати істину.  Отже, метою виховної години має бути формування чітко  визначеного ставлення учнів до об'єктів та явищ оточуючого світу, загальнолюдських цінностей, а також розвиток моральних, етичних, трудових, естетичних, науково-пізнавальних, світоглядних поглядів, умінь та навичок спілкування, доцільної поведінки у різних життєвих ситуаціях. [73]

    Організація виховної години починається з психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи складає і підготовка приміщення до даного заходу. Кімната, в якій буде проводитися виховна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре б поставити на стіл квіти. Тема виховної години може бути написана на дошці або плакаті, де, крім неї, вказуються питання, що підлягають обговоренню. На аркуші паперу як афоризм можна навести слова видатної особистості або цитату з відомої книги.[74]

    На виховній годині вихованці розсідаються так, як їм хочеться. Тривалість виховної години повинна бути обґрунтованою. Досвідчений класний керівник намагається не затягувати виховну годину, закінчити її до того, як діти відчують втому.

    У сучасній школі, задля  досягнення конкретної виховної мети, класний керівник використовує різні форми проведення  виховних годин, доцільно чергує й впроваджує найрізноманітніші методи виховання. Сьогодні в арсеналі сучасного класного керівника рольові ігри, народні свята, бесіди, диспути, дискусії, класні референдуми, класні збори, прес-діалоги, вікторини, екскурсії, зустрічі з цікавими людьми, КВК, конкурси, практикуми, години  поезії,  читацькі  конференції, дні іменинника, аукціони ідей тощо. [73]

    Ефективність виховної години, в якій би формі вона не  проводилась, визначається якістю її змісту, ступенем всебічності її підготовки. [74]

Нами була розроблена та проведена виховна година у 5 класі за тематикою Зимових олімпійських ігор в Пхьончхан-2018. Ціль та завдання даної виговної години були такі, як  формування стійких мотивів і потреб до занять фізичною культурою і спортом, творче використання засобів фізичної культури для організації активного відпочинку, виховання школярів на ідеалах і цінностях олімпізму, розширеня знань учнів з історії зимових Олімпійських ігор.

Дана тема була підібрана  у зв’язку із відкриттям та проведенням ХХІІІ зимових Олімпійських ігор у м. Пхьончхан, Південна Корея. Зміст виховної години відповідав темаиці Олімпіади 2018, була піднесина цікава інформація щодо виступу української команди на Олімпіаді 2018. Перед проведенням виховного заходу діти були проінформовані та мали час підготуватись;
Учнівське самоврядування класу допомагало знаходити цікавий матеріал для проведення виховного години. Діти були готові до проведення заходу. Тема була досить актуальною, враховуючи дату, коли він відбувався. Зміст досить вдало був охарактеризований, логічно підібраний та послідовно проведений.   Також, були враховані вікові особливості учнів, було стимулювання учнів до проведення заходу, ніхто був не проти.  Був створений належний мікроклімат в колективі. Також була забезпечена дружня та злагоджена робота. Діти проявили інтерес до заходу.                    

Сценарій проведення виховної години у 5 класі на тему «Зимові олімпійські ігри 2018». Матеріали для вихосної години взяті із сайту Національного Олімпійського Комітету України. [72]

Тема: ХХІІІ Зимові олімпійські ігри в Пхьончхан-2018

Мета: закріпити знання учнів історії, культури, символіки та традицій під час проведення  Олімпійських ігор. Ознайомити з особливостями проведення XXXI Олімпіади в Пхьончхан; розвивати інтерес до пізнання історії спорту нашої країни; сприяти розповсюдженню гуманістичних ідеалів олімпізму; виховувати силу духу,  віру у свої можливості, толерантність.

Обладнання: малюнки учнів на олімпійську тематику, мультимедійне обладнання, мультимедійна презентація.

Пребіг заняття

І Організаційна частина

Привітання, настороєння учнів на позитивний настрій.

ІІ Оголошення теми і мети виховної години

Розпочнемо нашу виховну годину традиційно чудовими словами з безсмертного творіння засновника Олімпійських Ігор сучасності, француза П'єра де Кубертена "Ода спорту", яка увібрала в себе гуманістичні ідеали олімпізму.

1-й учень:  Спливає час за віком вік.

                     Життя незмінне тріумфує.    

                     Скрізь, де проходить чоловік,

                     Там завжди поруч спорт крокує.

                                                         2-й учень:  Супутник нашого буття,

                                                                              Одвічний дух його вирує,

                                                                              Нам щирі радості життя

                                                                              Душі і тілу він дарує.

3-й учень:  Ожив з віків на новий лад,

                     Ти з краху встав, вогнем залитий,

                     І факели Олімпіад

                     Зумів нам знову запалити.

                                                    4-й учень:  Слова знайти тобі які?

                                                             О Спорт — примирення і згода!

                                                                         Ти — естафета всіх віків,

                                                                         Безсмертна наша насолода!

           Вчитель:  Кожний з вас причетний до спорту. Це і уроки фізкультури, й захоплення різними видами спорту. А тому, мені здається, вам буде цікаво  ще раз поговорити  про одну з найбільших спортивних  подій  в світі, яка відбудиться в  Пхьончхан з 9лютого 2018 року – XXІІІ  зимові Олімпійські ігри.

Актуалізація опорних знань  учнів.

-                                                         Що ви знаєте  про зимові Олімпійські ігри?

-                  Коли були проведені перші зимові Олімпійські ігри?

-                  Як часто проводяться Олімпійські ігри?

-                                                         На прапорі Олімпійських ігор зображено з'єднані між собою різнокольорові кільця. Що вони символізують?

-                                                         Яких українських спортсменів-олімпійців ви знаєте?

ІІІ. Основна частина

                                           План.

1.              Цікаві факти з історії зимових Олімпійських ігор.

2.              Символіка  Олімпійських ігор 2018 р.

3.              Особливості організації Олімпіади 2018 р.

4.              Збірна України на  Олімпійських іграх 2018 р.

5.              Перевірка знань учнів. Підсумок виховної години.

(мультимедійна презентація)

1.                                                      Цікаві факти з історії зимових Олімпійських ігор.

(виступ учнів)

Учень 1. Зимові Олімпійські ігри мають не таку давню історію як Ігри Олімпіад. Уперше змагання з фігурного катання на ковзанах були включені до програми Ігор ІV Олімпіади, що відбулась у Лондоні 1908 р. Вони проводились одночасно із змаганнями з літніх видів спорту.

Учень 2. Ідея запровадження Олімпійських ігор із зимових видів спорту була висунута ще на початку ХХ ст. П’єром де Кубертеном і неодноразово обговорювалась у Міжнародному олімпійському комітеті. Але тільки на Паризькій сесії МОК 1922 р. було прийнято рішення про проведення змагань із зимових видів спорту під назвою «Міжнародний спортивний тиждень з приводу VІІІ Олімпіади». 

Учень 3. Змагання відбулись у французькому містечку Шамоні з 25 січня по 4 лютого 1924 р. із дотриманням ритуалів, які вже стали невід’ємною частиною Ігор Олімпіад: було запалено олімпійський вогонь, учасники складали присягу. Ці змагання перевершили усі сподівання, що дало підставу МОК на Паризькому Олімпійському конгресі 1925 р. прийняти рішення про регулярне проведення зимових Олімпійських ігор, а змагання, проведені у 1924 р. в Шамоні, класифікувати як перші офіційні зимові Олімпійські ігри.

Учень 4. З того часу зимові Олімпійські ігри стали складовою частиною олімпійського спорту і проводились регулярно у роки проведення Ігор Олімпіад. На сесії МОК 1991 р було прийнято рішення про роз- ведення за строками Ігор Олімпіад і зимових Олімпійських ігор, які, починаючи з 1994 р. проводяться почергово з інтервалом у два роки.

2.              Символіка  Олімпійських ігор 2018 р.

(Презентація учнів )

Емблему   дизайнери представили її у вигляді двох символів, кожен з яких має власне уособлення і бачення світу. Те зображення, яке можна спістерігати з лівої сторони позначає і символізує єдність і гармонію неба, тому і представлена у вигляді блакитної смужки, земля – це червона смужка і людина є свого роду простором між цими двома смужками. Праворуч можна побачити зображення талісман Олімпіади.

Також вже відомо, що талісманом майбутньої Олімпіади стане білий тигр Сухоранг, так як він вважається у південнокорейців священним, зберігачем всіх живих істот, і сильний, мужній ведмідь Бандаби, якому довірено уособлювати змагання параолімпійців. Варто сказати, що зображення звірів можна вже знайти і зустріти в соціальних мережах. сніжинки, яка символізує безпосередньо зимові види спорту.

3.              Особливості організації Олімпіади 2018.

(Розповідь учителя)

Кандидатами на проведення ігор були

·                  Пхьончхан

·                  Мюнхен

·                  Аннесі

6 липня 2011 в Дурбані виконком Міжнародного олімпійського комітету обрав місцем проведення зимової Олімпіади-2018 південнокорейський Пхьончхан. Країна-господарка турніру визначилася вже в першому раунді голосування, оскільки Пхьончхан одержав більшість голосів: за південнокорейське місто проголосували 54 члени виконкому МОК з 95. Пхьончхан тричі поспіль претендував на організацію зимової Олімпіади, два попередні рази це право отримали Ванкувер і Сочі.

Проведення змагань з 15 зимових видів спорту було оголошено в рамках зимових Олімпійських ігор 2018 року. Вісім видів належать до льодових: бобслей, санний спорт, скелетон, хокей з шайбою, фігурне катання, ковзанярський спорт, шорт-трек і керлінг, а решту лижні змагання: гірськолижний спорт, сноубординг, фристайл, біатлон, лижні перегони, стрибки з трампліна та лижне двоборство.

Цифри у дужках вказують кількість комплектів нагород у кожній дисципліні.

Біатлон (11)  Бобслей (3)  Гірськолижний спорт (11)  Керлінг (3)

Ковзанярський спорт (14)  Лижне двоборство (3)  Лижні перегони (12)  Санний спорт (4)

Скелетон (2)  Сноубординг (10)  Стрибки з трампліна (4)  Фігурне катання (5)

Фристайл (10)  Хокей (2)  Шорт-трек (8)

Україна залишається єдиною країною Європи, що не купила прав на трансляцію Олімпійських ігор 2018, вже точно не буде акредитованих журналістів на змаганнях, незважаючи на те, що ціна трансляція була знижена з 5 млн євро до 5 млн доларів за пакет трансляцій Олімпійських ігор 2018 та 2020. 1 грудня 2017 року о 16:30 відбудеться засідання Кабміну, на якому буде прийняте остаточне рішення щодо купівлі обмежених прав на отримання телевізійної картинки без безпосередньої присутності на події. 3 січня 2018 року Національна суспільна телерадіокомпанія України повідомила про купівлю прав на трансляцію Олімпійських ігор 2018 та 2020 років.

93 команди будуть представлені принаймні одним спортсменом (92 країни та делегація з Росії під олімпійським прапором).

Шість націй дебютують на зимових Олімпійських іграх: Еквадор, Еритрея, Косово, Малайзія, Нігерія та Сінгапур.

Спортсменам з Північної Кореї буде дозволено перетнути демілітаризовану зону на шляху до Південної Кореї. Північна Корея домовилась з Південною Кореєю надіслати своїх спортсменів для участі в змаганнях. Дві нації будуть йти під одним прапором на церемонії відкриття.

4.              Збірна України на  Олімпійських іграх 2018 р.

(Розповідь учителя)

33 атлети представлятимуть Україну на XXIІI зимових Олімпійських іграх в Пхьончхані (Республіка Південна Корея).

Саме стільки спортсменів виконали умови кваліфікаційного відбору міжнародних федерацій з зимових видів спорту, виборовши відповідні ліцензії, що дають право участі в найголовніших спортивних стартах чотириріччя, і увійшли наразі до заявки Олімпійської збірної України, яку затвердив Міжнародний Олімпійський Комітет і Оргкомітет Ігор-2018.

Наші олімпійці змагатимуться з найкращими атлетами Планети у 9 з 15 видів спорту, а саме: у біатлоні (11 спортсменів), фігурному катанні (4 спортсмени), санному спорті (6 спортсменів), фристайлі (3 спортсмени), лижних гонках (4 спортсмени), гірськолижному спорті (2 спортсмени), сноубордингу (1 спортсмен), скелетоні (1 спортсмен) і лижному двоборстві (1 спортсмен).

Відзначимо, що процедура формування складу збірної була наступною. Протягом 2016-2018 років спортсмени брали участь у ліцензійних змаганнях, здобуваючи необхідні бали до загального рейтингу. За підсумками ліцензійного відбору наприкінці січня міжнародні федерації підвели підсумковий рейтинг, відповідно до якого були визначені квоти спортсменів для країн. Після цього тривало підтвердження Національними олімпійськими комітетами здобутих квот і можливий перерозподіл ліцензій міжнародними федераціями з видів спорту іншим НОКам. Відповідно до виконаних міжнародних нормативів квот і національної системи відбору федерації України з зимових видів спорту внесли пропозиції щодо поіменного списку атлетів. Склад команди затверджено Виконкомом Національного олімпійського комітету України за пропозиціями національних федерацій та після детального розгляду робочої групи з підготовки до Олімпійських ігор.

5.              Перевірка отриманих знань

Вікторина

1.              В якій країні будуть проходити ХХІІІ Олімпійські ігри? 

2.              Скільки  країн прийматимуть участь? 

3.              Які талісмани представлені на Олімпіаді 2018?

4.                      Скільки спортсменів –учасників олімпіади збірної нашої країни будуть брати учать?

5.                      Які види спорту представляли  на Олімпійських іграх в Пхьончхан-2018?

Підсумок  заняття:

Про цілі олімпійського руху в Олімпійській хартії сказано:  «Сприяння розвитку фізичних і моральних якостей, які є основою спорту; виховання молоді за допомогою спорту в дусі взаєморозуміння і дружби, що сприяють створенню кращого і більш спокійного світу; всесвітнє поширення олімпійських принципів для прояву доброї волі між народами».  У цьому своєрідному маніфесті сформульовані основні вимоги до людини. Ось чому важливі для кожного з нас Олімпійські ігри, поза залежністю від ступеня участі у спортивних заняттях.

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ ОЛІМПІЙСЬКОЇ ОСВІТИ В СИСТЕМІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ РОБОТИ В ЗАГАЛЬНООСВІТННІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

3.1. Оцінка результатів вивчення інформованості школярів з питань олімпійської тематики та їх ціннісних орієнтацій як найважливіших компонентів структури особистості, що дозволяють судити про рівень морального розвитку особистості

Результати багатьох зарубіжних і вітчизняних досліджень свідчать про недостатній рівень знань школярів з питань історії та становлення  олімпійського руху, ідеалів і цінностей олімпізму.

З метою вивчання стану обізнаності у питаннях олімпійської освіти було проведено дослідження, в ході якого було проведено опитування учнів середнього шкільного віку учнів 5-9 класів Войславицької ЗШ І-ІІ ступенів Львівської облаті.

В анкетуванні взяло участь 40 учнів, яким була запропонована анкета, яка висвітлювала питання проведення ХХХІ Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро у 2016році.

Зміст анкети:

1.              В якій країні проходили ХХХІ Олімпійські ігри?

А. Німеччина;                                 Б. Японія;

В. Бразилія;                                    Г. Канада.

2. Скільки спортсменів з України взяло участь в Олімпіаді 2016?

А. 200;                                            Б. 206;

В. 210;                                            Г. 204.

3. Як звучить девіз Олімпійських ігор в Ріо-де-Жанейро 2016?

А. Не вір. Не бійся. Не проси;       Б. Прийшов. Побачив. Переміг;

В. Ми всі – Бразилія;                     Г. Ми за спорт!.

4. Хто є талісманами Олімпійськиї ігор 2016?

А. мавпа і кіт;                                 Б. лев і жирафа;

В. вінісіус і том;                             Г. панда і кіт.

5. З якого виду спорту потрібні бруси?

А. трибки у довжину;                   Б. спортивна гімнастика;

В. метання списа;                          Г. стрільба з лука.

6. Хто з українськи спортсменів здобув золото із веслування на байдарках і каное на Олімпіаді 2016?

А. Тарас Міщук;                           Б. Юрій Чебан;

В. Богдан Бондаренко;                 Г. Дмиро Янчук.

7. Сергій Куліш здобув срібло в Ріо-де-Жанейро з:

А. стрільба з пістолета;                  Б. стрільба з пневматичної гвинтівки;

В. стрільба по рухомих мішенях;        Г. стрільба із лука.

8. З якого виду порту потрібний інвентар такий як обруч?

А. акробатична гімнастика;                  Б. спортивна гімнастика;

В. художня гімнастика;                         Г. танцювальна гімнастика.

9. Коли розпочались і закінчились Олімпійські ігри в Ріо-де-Жанейро в 2016р.?

А. з 10 серпня по 26 серпня 2016р.;

Б. з 1 серпня по 17 серпня 2016р.;

В. з 5 серпня по 21 серпня 2016р.;

Г. з 4 серпня по 20 серпня 2016р. .

10. З якого виду спорту Павло Тимощенко здобув срібло?

А. стрибки у висоту;                              Б. сучасне п’ятиборство;

В. біг на дистанції 200м.;                       Г. стрибки в довжину.

Для засвоєння знань з олімпійської освіти нами була розроблена презентація ХХХІ Олімпійських ігор, яка включала наступні моменти: олімпійські емблему, девіз, талісмани, матеріально-технічну базу, види спорту на який команда України посіла призові місця, які увійшли до програми Олімпійських ігор.

Рис. 3.1.2 Емблема Олімпіади в Ріо-де-Жанейро 2016р.

Рис.3.2.3  Девіз Олімпійських ігор 2016

Рис.3.2.4. Талісмани ХХХІ Олімпійських ігор

Особливою увагою користувалося в учнів показ на екрані логотипів та талісмани ХХХІ Олімпійських ігор. При опитуванні учнів 20% взагалі вперше побачили талісманів. Також учнів зацікавила таблиця із результатами України на цих Олімпійських іграх. Опитування учнів показало, що 40 % школярам невідомі українські спортсмени, які посіли призові місця в Ріо-де-Жанейро 2016 році.

Рис.3.2.5 Результати українських спортсменів на Олімпіаді 2016р.

Рис. 3.2.6. Олег Верняєв здобув золото із спортивної гімнастики

Спортивна гімнастика — олімпійський вид спорту, який включає в себе вправи на спритність, різновид гімнастики. Програма сучасної чоловічої спортивної гімнастики складається із вправ на шести предметах: вільних вправ, вправ на поперечині, паралельних брусах, кільцях, гімнастичному коні та опорного стрибка. [72]

Паралельні бруси — гімнастичний спортивний прилад. У спортивних змаганнях використовують бруси таких розмірів: висота жердин — 195 см, довжина — 350 см, відстань між жердинами від 42 до 52 см, діаметр жердин 4 см. Жердини повинні бути досить еластичними, тому їх виготовляють з дерева зі штучною основою — метал або пластик. [72]

Веслування на байдарках і каное — веслувальний вид спорту, в якому використовуються човни двох типів: байдарки та каное. Є олімпійським видом спорту з 1936 року (вперше був представлений на Олімпійських іграх 1924 року як неофіційний вид). Крім власне веслування на байдарках та каное (або веслування на «гладкій воді»), є багато інших дисциплін, які використовують ці типи човнів. З їх числа в олімпійську програму включений тільки веслувальний слалом. [72]

Рис. 3.2.7. Юрій Чебан здобув золото – веслування на байдарках і каное

Рис.3.2.8. Сергій Куліш здобув срібло із стрільби

Стріле́цький спорт — спортивна стрільба з вогнепальної зброї. В широкому значенні — спортивна стрільба з вогнепальної і пневматичної зброї — нарізної (кульової) і гладкоствольної (стендової), а також з лука; в спортивній термінології до стрілецького спорту відносять: кульову стрільбу, стендову стрільбу та спортинг. [72]

Рис.3.2.9. Сергій Куліш здобув срібло із спортивної гімнастики

Гімна́стика — фізичні вправи, які спочатку виконувалися для зміцнення здоров'я і тренування (назва походить від вигляду, в якому тренувалися чоловіки стародавньої Греції: gymnos означає оголений). [72]

Рис.3.2.10 Командна збірна із фехтування здобула срібло

Фехтува́ння (від нім. Fechten) — спортивне єдиноборство. Фехтування  — суто індивідуальний вид спорту. Навіть у командних змаганнях бої проводяться один на один. [72]

Рис. 3.2.11 Жан Беленюк здобув срібло із греко-римської боротьби

Греко-римська боротьба, також Класична боротьба — європейський вид боротьби, мета якого — покласти супротивника на лопатки. В даному стилі боротьби суворо заборонено захоплення нижче пояса, підніжки або активне користування ногами для виконання якої-небудь дії. [72]

Рис. 3.2.12  Павло Тимощенко здобув срібло із сучасного п’ятиборства

Суча́сне п'ятиборство  —  олімпійський вид спорту, який включає в  себе змагання зі стрільби, фехтування, кінного cпорту, плаваннята бігу (кросу) — дисциплін, неодмінних для офіцера кінця 19-го — початку 20 століття. Сучасне п'ятиборство вигадав П'єр де Кубертен. До програми олімпійських ігор воно входить з 1912 року. Змагання серед жінок включені до програми олімпіад з 2000 року. [72]

Рис. 3.2.13 Ольга Харлан із фезтовання здобула бронзу

Бій на шаблях є дуже схожим на фехтування на рапірах. Ті ж основні правила визначення переможця в сутичці, де той, що атакує має перевагу перед тим, що контратакує при одночасно завданих ударів або уколів. Фехтувальна фаза розвивається від атаки до парирування і спроби нанесення відповіді, переходом пріоритету дії від одного фехтувальника до іншого. [72]

Рис.3.2.14  Богдан Бондаренко здобув бронзу із стрибків у висоту

Стрибки у висоту — вид легкої атлетики, в якому спортсмени змагаються в тому, щоб перестрибнути через поперечку, встановлену на певній висоті над землею, не збивши її. [72]

Рис. 3.2.15 Тарас Міщук та Дмитро Янчук здобули бронзу із веслування на каное-двійки

Рис. 3.2.16 Ганна Різатдінова здобула бронзу із художньої гімнастики

Художня гімнастика — це складно-координаційний вид спорту, під музичний супровід, що виконує одна гімнастка, або команда із п'яти дівчат з кількома предметами по                черзі: м'ячем, скакалками, булавою, обручем і стрічками. Художня гімнастика є олімпійським видом спорту. [72]

Таблиця 3.1.4

Інформованість учнів про ХХХІ Олімпійські ігри 2016

Клас	До проведення презентації	Після проведення презентації
5	15%	83%
6	22%	86%
7	25%	92%
8	28%	94%
9	17%	80%
	21,4%	65,6%

          Дані таблиці 3 свідчать, що учні мали недостатній рівень знань обізнаності про ХХХІ Олімпійські ігри. Після проведення презентації, Олімпійських уроків, виховних заходів присвячених Олімпійському тижню показники значно в середньому 65,6%.  Слід зазначити, що показники були вище в тих класах, де проводиться на високому рівні спортивно-оздоровча робота.

3.2. Модель формування ціннісних орієнтацій школярів протягом освоєння олімпійської освіти у Войславицькій ЗШ І-ІІ ступенів

Основною метою нашого дослідження було вдосконалення методів організації процесу формування гуманістичних цінностей в учнів середнього шкільного віку засобами олімпійської освіти та вдосконалення організаційно-педагогічних умов в навчально-виховному процесі школи. Науково-дослідна робота проводилась за кількома напрямками: ровиток змісту, форм і методів інтеграції олімпійської освіти у практику роботи Войславицької ЗШ з урахуванням її можливостей, вивченям динаміки основних показників навчально-виховної роботи, пошук форм підвищення готовності педагогічного колективу до впровадження олімпійської освіти у перспективний план роботи школи. [15]

На початку нашого дослідження ми проаналізували зміст, форми і методи навчально-виховної роботи Войславицької загальноосвітньої школи. Згідно цього аналізу було визначені основні завдання впровадженя олімпійської освіти, а саме:

1.              покращення якості освітита вихованості дітей, спираючись на гуманістичні засади олімпізму, з урахуванням індивідуальних можливостей учнів;

2.              створення належних організаційно-педагогічних умов для формування гуманістичних цінестой школярів через інтеграцію олімпійської освіти в навчально-виховний процес школи;

3.              організація теоретичної, науково-методичної підготовки педагогічних працівників до здійснення процесу впровадження олімпійської освіти в навчально-виховну роботу Войславицької школи.

Для визначення найбільш ефективних форм і методів роботи, нами була розроблена модель діяльності Войславицької ЗШ для формування ціннісних орієнтацій школярів протягом освоєння олімпійської освіти.

Модель діяльності школи будувалась на основі створення умов для морального, інтелектуального, фізичного, художньо-естетичного розвитку школярів, виховання громадянина, патріота своєї держави, який виначає освіченість, вихованість, культуру гуманістичним цінностям, немінними чинниками соціального прогреу.

Із метою популяризації ідеалів та цінностей олімпізму, створення робочої системи фізкультурної просвіти у Войславицькій ЗШ І-ІІст.  було розроблено відповідну модель організації навчально-виховної роботи з олімпійської освіти (Рис. 3.2.17).

Після завершення нашого дослідження в навчально-виховному процесі Войславицької ЗШ відбулися значні зрушення, завдяки інтеграції олімпійської освіти, а саме: зросла мотивація школярів до навчання; збільшилась зацікавленість до занят фізичною культурою і спортом, учні стали відвідувати споривні секції та гуртки спортивної прямовансті; зменшились випадки девіантної поведінки; учні стали приділяти більшу увагу своєму здоров’ю.

 

Рис. 3.2.17 Модель організації навчально-виховної роботи з олімпійської освіти

3.3          Комплекс організаційно-педагогічних умов, спрямованих на формування ціннісних орієнтацій в учнів середнього шкільного віку засобами олімпійської освіти

У процесі нашої науково-дослідої роботи, ми дійшли висновку, що однією з педагогічних умов ормування ціннісних орієнтацій в учнів через впровадження олімпійської освіти  у навчально-виховний проце Войславицької школи є цілеспрямоване науково-методичне забезпечення та удосконалення теоретичної і методичної підготовки педагогічних працівників.

Основною формою підвищення кваліфікації вчителів є післядипломна освіта, яку вони отримують під час проходження курсів для підвищення кваліфікації. Саме тому у нашому досліджені, ми звернули увагу на підготовку та знання педагогів щодо впровадження олімпійської освіти у практику роботи загальноосвітніх шкіл Забузького освітнього округу.

Із цією метою було організовано та проведено анкетування серед педагогів Забузького освітнього округу. У процесі анкетування, ми мали могу дізнатись, які педагоги знайомі із науково-теоретичними основами олімпійської освіти, та готові до інтеграції олімпійської освіти у навчально-виховний процес школи в якій працюють.

Основним механізмом реалізації педагогічної діяльності є створення педагогічних ситуацій, під час яких зявляється можливість взаємодії учня і вчителя, яка дозволяє викликати позитивне ставлення до методів впливу вчителя на учня. Для досягнення мети навчання і виховання сучасному вчителю важливо підбирати та застосовувати найбільш ефективні форми і методи. [15]

За допомогою оружного методичного обєднання вчителів фізичного обєднання, ми мали змогу визначити основні форми впровадження олімпійської освіти, а це:

1.              викладання матеріалу під час уроків фізичної культури;

6.              використання міжпредметних зв’язків;

7.              використання олімпійської тематики вчителями загальноосвітніх предметів;

8.              поширення правил чесної гри та гуманістичних ідей у навчально-виховному процесі;

9.              проведення спортивно-масових заходів – Олімпійське лелеченя, Олімпійський тиждень;

10.          проведеня конкурсних малюнків, стінгазет, фотографій на олімпійську тематику;

11.          оформлення стендів з олімпійської тематики.

Реалізація якісної підготовки різних категорій педагогічних працівників із фізичного виховання до формування цінніних орієнтаці учнів засобами олімпійської освіти в навчально-виховний процес школи можлива за умови дотриманням розробленої схеми (Pис.3.3.18).

Продовженням отримання знань із впровадження олімпійської освіти повинна стати змістовна організація науково-методичної роботи з учителями на обласному, районному та шкільному рівнях, де вони можуть підвищити свій теоретичний та методичних рівнях у процесі відвідування фахових курсів і семінарів, засідань методичних об’єднань, педчитань, майстер-класів і тренінгів.

 

Рис.3.3.18 Схема організації підготовки педпрацівників на різних рівнях до формування увннісних орієнтацій школярів

Висновки

1. Аналіз літературних джерел та практичного досвіду організації олімпійської освіти дозволив встановити, що багатьма ученими з різних країн поставлено і вирішено цілий ряд актуальних питань, що стосуються різних аспектів розвитку і впровадження олімпійської освіти в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів, ставлення до цього процесу державних і громадських організацій, окремих учасників навчально-виховного процесу школярів. Проте, невирішеними залишаються такі проблеми, як відсутність цілісної системи впровадження олімпійської освіти в практику роботи школи – хто повинен опікуватись цим питанням, у процесі яких видів діяльності школярів її впроваджувати; не дістали ґрунтовного розкриття і обґрунтування процесуальні компоненти: зміст, форми і методи її впровадження у практику роботи шкіл України.

2.  Результати досліджень свідчать, що вчителі І категорії та вчителі методисти мають вищий рівень знань, ніж молоді спеціалісти. Для покращення підготовки молодих спеціалістів з олімпійської освіти необхідно відвідувати школу молодого педагога. В цих школах безпосередньо будуть давати належні знання і формувати вміння впровадження олімпійських знань у навчально-виховний процес загальноосвітніх шкіл; розширити форми проведення заходів з олімпійської освіти школярів під час проходження відкритих уроків; підготувати методичні рекомендації проведення олімпійських заходів та розробити уроки з фізичної культури на олімпійську тематику.

Саме тому в системі підготовки майбутніх вчителів фізичної культури поруч із традиційними технологіями навчання постає потреба використання нетрадиційних методик навчання, важливими серед яких є метод проблемного навчання, метод професійних ситуацій вчителя фізичної культури. Необхідно створювати науково-практичні проблемні групи студентів, головною метою яких є розвиток педагогічних здібностей, формування високої соціальної позиції, залучення вчителів фізичної культури до впровадження ідеалів олімпізму у навчально-виховний процес в загальноосвітніх школах

3. Проведення анкетування показало, що учні 5-9 класів мають недостатній рівень знань обізнаності про Олімпійські ігри. Після проведення презентації, Олімпійських уроків, виховних заходів присвячений Олімпійському тижню вони значно зросли в середньому на 65,6%. Слід зазначити, що показники були вище в тих класах, де проводиться на високому рівні спортивно-оздоровча робота.

4. Впроваденняструктурно-функціональної моделі формування ціннісних орієнтацій школярів протягом освоєння олімпійської освітив навчально-виховний процес Войславицької ЗШ І-ІІ ст.. довело її позитивний вплив, а саме: підвищився рівень навчальних досягнень, охопляння заняттями фізичною культурою і спортом, учні стали відвідувати спортивні секції та гуртки, зменшилась кількість проявів девіантної поведінки, знизився рівень захворюваності серед учнів, які значною мірою характеризують соціальне замовлення держави на формування і розвиток фізично, психічно і соціально здорової дитини.

Інтеграція олімпійської освіти в навчально-виховний процес Войславицької школи, а також у загальноосвітні школи Забузького освітнього округу доволя залучити більшу кількість школярів до гуманістичних ідеалів і цінностей олімпізму, фізкультурно-спортивної діяльності і здорового способу життя, як наслідок, - сприяє вихованню гармонійно розвиненої дитини, вирішуючи завдання, що стоять сьогодні перед українською освітою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеенко Г. Некоторые воспитательно-образовательные аспекты олимпизма и пути гуманизации современного спорта / Г. Алексеенко, В. Морозов // V Междунар. науч. конгр. “Олимпийский спорт и спорт для всех”. -Минск, 2001. - С. 62.

2. Антипова Е. Культурологические проблемы олимпийского образования / Е. Антипова, М. Антипова // Всемир. юношеские игры под. патронажем Междунар. олимп. комитета : материалы Междунар. Форума “Молодежь – Наука - Олимпизм» (Москва, 14-18 июля 1998 г.). - М. : Сов. спорт, 1998. - С. 38-39.

3. Барибан М. М. Опыт развития спартианского движения в Краснодарском крае / М. М. Барибан, В. И. Столяров // Материалы ХІІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский и паралимпийский спорт и спорт для всех». - Т. 1. - М. : Физ. культура, 2008. - С. 109.

4. Брониковский М. Реализация олимпийского образования в школах Польши / Михаил Брониковский // Наука в олимп. спорте. - 2007. - № 2. - С. 82-86.

5. Броунли Х. Программы и деятельность по олимпийскому образованию в школе / Х. Броунли // Материалы Междунар. форума “Молодеж –Наука - Олимпизм» (Москва, 14-18 июля 1998 г.). - М. : Сов. спорт, 1998. - С. 290.

6. Булатова М. Система олімпійської освіти в Україні та нові форми її впровадження / Марія Булатова // ІХ Міжнар. наук. конгр. «Сучасний олімпійський спорт і спорт для всіх». - К. : Олімп. л-ра, 2005. - С. 7.

7. Булатова М. Система олимпийского образования в Украине (1991-2006) : методология и практические результаты / Мария Булатова // Х Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех» (Гданьск, 10-14 сентября 2006 г.). - Гданьск, 2006. - С. 38-40.

8. Вацеба О. Актуальные вопросы олимпийского образования в учебно-воспитательном процессе учеников общеобразовательных школ (на примере г. Львов) / Оксана Вацеба, Вера Юхымук // Наука в олимп. спорте. - 2007. - № 2. - С. 87-92.

9. Георгиадис К. Теоретические основы олимпийского образования / Костас Георгиадис // Наука в олимпийском спорте. - 2007. - № 2. - С. 3-

10. Гуслистова И. И. Аксиологическое измерение олимпийского образования / И. И. Гуслистова // ХІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». - Минск, 2007. - С. 20-22.

11. Даниленко Л. І. Теорія і практика управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах / Л. І. Даниленко //Практика управління закладом освіти. - К. : Видавничий Дім МЦФЕР-Україна, 2006. - № 1. - С. 13-17.

12. Демидов В. М. Физкультурно-спортивное движение «Олимпийский факел победы» как форма олимпийского образования и воспитания /В. М. Демидов // Олимп. вестн. - 1999. - № 46. - С. 8-9.

13. Ефременков К. Н. Межпредметные связи в структуре школьного олимпийского образования : автореф. дис. на соискание учен. Степени канд. пед. наук / К. Н. Ефременков. - М., 1998. - 24 с.

14. Єрмолова В. Олімпійська освіта в загальноосвітніх навчальних закладах України / Єрмолова В. // Фізичне виховання в школі. – 2008. – № 2. – С. 46–49.

15. Єрмолова В. М. Олімпійська освіта у курсовій підготовці педагогічних кадрів / В. М. Єрмолова // Олімпійський спорт і спорт для всіх : тези доп. XIV Міжнар. наук. конгр. – Київ, 2010. – С. 10.

16. Єрмолова В. М. Олімпійська освіта у школі : метод. посіб. / Єрмолова В. М. – Київ, 2009. – 85 с.

17. Єрмолова В. М. Олімпійська освіта: теорія і практика : посібник / В. М. Єрмолова. – Київ : [б.в.], 2011. – 335 с.

18. Єрмолова В. М. Fair Play — чесна гра / В. М. Єрмолова // Фіз.виховання в школі. - 2009. - № 3. - С. 36-39.

19. Єрмолова В. М. Фізична культура : підручник для 6 класу загальноосвітньої школи / В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова, С. І. Операйло. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2006. - 152 с.

20. Єрмолова В. М. Фізична культура : підручник для 7 кл. загальноосвітньої школи / В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2007. - 208 с.

21. Єрмолова В. М. Фізична культура : підручник для 9 кл. загальноосвітньої школи / В. М. Єрмолова, Л. І. Іванова. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2009. - 184 с.

22. Жебровський Б. М. Столична освіта у вимірі новітніх перспектив / Б. М. Жебровський // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2002. - № 1-2. - С. 4-11.

23. Заключительный доклад «Роль физического воспитания и спорта в подготовке молодежи» // Первая Междунар. конф. Министров и руководящих работников, ответственных за физ. воспитание и спорт, Штаб-квартира ЮНЕСКО (Париж, 5-10 апреля 1976 г.). - Париж : ЮНЕСКО, 1976.

24. Затейник : Двадцать третий выпуск / [авт.-сост. И. М. Коротков].- М. : Молодая гвардия, 1979. - 63 с.

25. Ігри ХХІХ Олімпіади: Пекін, 2008 / [за заг. ред. М. М. Булатової].- К. : Олімп. л-ра., 2008. - 60 с.

26. Качеров О. Б. Основи здоров’я і фізична культура : підручник для 3 кл. загальноосвітніх навч. закладів / О. Б. Качеров, В. Г. Арефьєв. - К. : Просвіта, 2003. - 160 с.

27. Кобринский М. Е. Актуальные задачи современного олимпийского образования / М. Е. Кобринский, И. И. Гуслистова // Материалы ХІІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский и паралимпийский спорт и спорт для всех». - Т. 1. - М. : Физ. культура, 2008. - С. 100-101.

28. Кряж В. Гуманизация физического воспитания и олимпизм / В. Кряж, Е. Кулинкович // V Междунар. науч. конгр. «Олимпийський спорт и спорт для всех». - Минск, 2001. - С. 80.

29. Кубертен П. Олимпийские мемуары / Пьер де Кубертен. - К. : Олимп. лит., 1997. - 179 с.

31. Кудрявцева Н. Новые формы работы по олимпийскому образованию детей и молодежи / Н. Кудрявцева // Междунар. форум «Молодежь –Наука-Олимпизм» (Москва, 14-18 июля 1998 г.). - С. 131.

32. Куликова Л. М. Олимпийское образование школьников в период педагогической практики / Л. М. Куликова // Физическая культура: воспитание, образование, тренировка. - 2003. - № 4. - С. 15-16.

33. Кун Л. Всеобщая история физической культуры : пер. с венг. / Л. Кун; под общ. ред. В. В. Столбова. - М. : Радуга, 1982. - 399 с.

34. Кулинкович Е. Концептуальные подходы к олимпийскому образованию в Республике Беларусь / Е. Кулинкович // Междунар. Форума «Молодежь-Наука-Олимпизм». - М., 2002. - С. 58-61.

35. Кульмаметьева Э. С. Игра как средство освоения олимпийских знаний / Э. С. Кульмаметьева // VІІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». - Т. 1. - М. : РГУФК, 2003. - 368 с.

36. Лубышева Л. И. Интеграция спортивного и олимпийского воспитания в образовательном пространстве школы / Людмила Лубышева // Наука в олимп. спорте. - 2007. - № 2. - С. 36-40.

37. Макарова О. С. Олимпийское образование, президентские тесты, спорт, диалог в спартианском движении : на пути к новой гуманистической традиции / О. С. Макарова, А. А. Чунаев // Физич. культура: воспитание, образование, тренировка. - 1998. - № 1. - С. 46-49.

38. Матвеев С. Олимпийское образование от Древней Греции до современности / Сергей Матвеев, Лидия Радченко, Яков Щербашин //Наука в олимп. спорте. - 2007. - № 2. - С. 46-52 .

39. Марру А. И. История воспитания в античности (Греция) /А. И. Марру. - М. : Греко-латинский кабинет, 1998. - 425 с.

40. Меликсетян Р. Олимпийское образование в общеобразовательных школах Республики Армения / Р. Меликсетян // ІІ Междунар. форум «Молодежь-Наука-Олимпизм» - М. : Сов. спорт.- 2002. - С .78.

41. Москаленко Н. В. Спортивна абетка : навч. посіб. / Н. В. Москаленко, Н. М. Ломако. - Дніпропетровськ, 2005. - 44 с.

42. Москаленко Н. В. Разом з Фізкультуркіним : навч. посіб. /Н. В. Москаленко, Н. М. Ломако. - Дніпропетровськ, 2005. - 44 с.

43. Москаленко Н. В. Фізкультуркін у Спортивній країні : навч. посіб. / Н. В. Москаленко, Н. М. Ломако. - Дніпропетровськ, 2005. - 48 с.

44. Ницше Ф. Философия в трагическую эпоху / Ф. Ницше. - М. : Reel-book, 1994. - 416 с.

45. Олімпійська освіта : метод. рек. / за ред. М. М. Булатової. - К. : Знання, 2002. - 38 с.

46. Олимпийская энциклопедия / [гл. ред. С. П. Павлов]. - М. : Сов. энциклопедия, 1980. - 415 с.

47. Петлеваный Г.Ф. Концепция личностно-ориентированного физкультурно-эстетического образования в многопрофильной школе-комплексе / Г. Ф. Петлеваный // Феномен олимпизма в современной культуре. - Смоленск, 1994. - С. 47-50.

48. Петлеваный Г. Необходимость олимпийского образования школьников, его различных форм, средств и методов / Г. Петлеваный // ІІ Междунар. форум «Молодежь-Наука-Олимпизм». - М. : Сов. спорт, 2002. - С. 163.

49. Платонов В. Н. Олимпийский спорт : в 2 кн. / В. Н. Платонов, С. И. Гуськов. - К. : Олимп. лит., 1994 -1977. - Кн. 1. - 493 с.

50. Ришковски В. Принципы проектирования региональной и локальной систем организации физического воспитания школьников : дис. … доктора наук по физ. воспитанию и спорту : 24.00.02 / В. Ришковски. - К., 2002. - 392 с.

51. Родиченко В. С. Олимпийское движение в канун III тысячелетия: гармонизация интересов / В. С. Родиченко // Спорт, духовность, культура. - Вып. 2. - М., 1997. - С. 95-100.

52. Родиченко В. С. Идеология и олимпийское образование /В. С. Родиченко, В. И. Столяров // Теория и практика физ. культуры. - 1996. - № 6. - С. 2-7.

53. Самусенков О.И. Спортивно-гуманистическое воспитание учащихся спортшкол (на примере футбола) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук / О. И. Самусенков. - Малаховка, 1989. - 23 c.

54. Сергеев В. Н. Олимпийское образование : конкретные цели и задачи // В. Н. Сергеев // Междунар. форум «Молодежь-Наука-Олимпизм». - М.: Сов. спорт, 1998. - С. 217-218.

55. Смалинскайте И. Применение интегрированной программы  олимпийского воспитания для учащихся 7-8 классов в контексте общего образования Литвы / И. Смалинскайте // Междунар. форум «Молодежь – Наука-Олимпизм». - М.: Сов. спорт, 2002. - С. 131-135.

56. Сотник Ж.Г. Олімпійська освіта в програмі педагогічної практики / Ж.Г. Сотник, Л.А. Завацька, О.В. Ільків // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура. 2011. Вип.13. – С.57-62.

57. Столяров В. И. Проект «СпАрт» и новая комплексная система физкультурно-спортивной работы с целью духовного и физического оздоровления населения России (основные идеи и первые итоги реализации) / В. И. Столяров // Теория и практика физ. культуры. - 1993. - № 4. - С. 10-14.

58. Столяров В. И. Новое массовое культурно-спортивное движение «СпАрт» (Духовность. Спорт. Искусство) : метод. разработки для работников сферы физ. культуры и спорта и организаторов досуга /В. И. Столяров. - М., 1994.

59. Столяров В. И. Актуальные проблемы практической реализации спартианской системы рекреации и целостного развития личности / В. И. Столяров // ХІІ Междунар. науч. конгр. «Современный олимпийский и паралимпийский спорт и спорт для всех». - Т. 1. - М. : Физ. культура, 2008. - С. 117-118.

60. Столяров В. И. Концепция олимпийского образования (многолетний опыт разработки и внедрения в практику) / Владислав Столяров // Наука в олимп. спорте. - 2007. - № 2. - С. 30-35.

61. Столяров В. И. Спартианская система воспитания, образования и организации досуга / В. И. Столяров // Проекты, программы, технологии: отечественный и зарубежный опыт (Духовность. Спорт.Культура). - Вып. 5, Ч. 1. - М. : РАО, Гуманитар. Центр «СпАрт» РГАФК, СОА, 1997. - С. 9-127.

62. Суник А. Б. О генезисе неоолимпизма и современном олимпийском движении / А. Б. Суник // Теория и практика физ. культуры. - 1994. - № 8. - С. 14.

63. Томенко О. Особливості олімпійської освіти в КНР напередодні Ігор ХХІХ Олімпіади у Пекіні / О. Томенко // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2008. - № 3. - С. 36-40.

64.  Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів / Б.М. Шиян. -  Тернопіль: Навч. Книга. – 2008. – 272. .

65. Яворський А. О. Артеківський Олімп : програма фізкульт.-оздоров. та спорт. роботи в МДЦ «Артек» : інформ.-метод. зб. /А. О. Яворський, К. В. Колтунова. - АР Крим : МДЦ «Артек», 2008. - 51, [1] с.

66. Энциклопедия олимпийского спорта :в 5 т. /[под ред. В. Н. Платонова]. - К. : Олимп. лит., 2002 - 2004. - Т. 1 - 495, [1] с., Т. 2. - 583, [2] с., Т. 3. - 631,[3] с., Т. 5. - 527, [5] с.

67. Coubertin P. Pedagogie sportive. Nouvelle Edition / Pierre de Coubertin. — Lausanne: Bureau international de Pedagogie sportive, 1919. - P. 128.

68. Edukacja olimpijska w reformujacej sie szkole. — Warszawa, 2000. - 185 s.

69. Grupe O. Olympismus und olympische Erziehung : Abschied von einer groben idee? / O. Grupe (ed) // Oympischer Sport - Rckblick und Perspektiven, 1997. Schorndorf. Hofmann. - P. 223-243.

70. idruchniki.com/15800119/.../empirichni_metodi_pedagogichnogo_

doslidzhennya.

71. kiev-noc.org.ua/sportyvni-zahody/olimpijskyj.../tematyka-olimpijskyh-urokiv.html

72. noc-ukr.org/

73.  www.moippo.mk.ua › 

74. gymnasium.uz.ua/wordpress/wp-content/uploads/2014/08/Виховна-година.docx